ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Я нікуди осінь вже не відпущу




Найвища оцінка Нестор Мудрий 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дана Верник 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-11 10:50:39
Переглядів сторінки твору 12564
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.064 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.057 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.03.30 22:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 10:52:45 ]
клас. як завжди, чітко і вивершено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 10:53:14 ]
вІршем, мабуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 10:54:57 ]
Дякую, Богдано. Звісно, я прогледіла. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 11:46:40 ]
Ну нарешті... ;)
Уникаючи "медового меду у вигуках" :)), спитаю про власні "смислові галюцінації".
- "Осінь на порозі з поглядом в нікуди" - якщо "на порозі", то погляд має бути десь в середину домівки, хоча і можливий "погляд крізь людину", як говорять психологи. Можливо тут саме той варіант.
- Може-то, впустити? Хай подасть води... "Подати води " зазвичай вживається по відношенню до немічної людини, але якщо людина може відкрити двірі, знач ще є "порох в порохівницях...". Але можливо є другий зміст :)
- А з вітальні чути стукіт молотка...
Осінь в моїм ліжку загубила листя... До чого стукіт молотка і листя в ліжку? Не можу зловити зв`язку...
Натхнення і писати частіше! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 12:02:13 ]
О-о-о-о! Чоловіки чомусь не розуміють. :( Не все буквально! Додайте трішки фантастики і ніжності, тоді все сприймете, як слід.

Тримай свої відповіді.
"Осінь на порозі з поглядом в нікуди" - осінь не приходить тільки до мене одної, а стукає до кожного - хтось впустить, а хтось прожене. ;) Тому "осінь з поглядом в нікуди" - розгублена, сирітська і т. п.

"Може-то, впустити? Хай подасть води..." - Літо ж за кордоном, а хто подасть води запити ліки? ;) Літо давало сили жити і радіти, а з першими холодами захворіла душа, піднятися з ліжка випити пігулки навіть немає сили. ;)

Про молоток і листя - а хто сказав, що осінь - жінка? ;) У осені героїні ж ясно написано, чоловіча рука. ;) Звідси і молоток, і загублене листя в ліжку. ;) Знаю, закрутила, але так не хочеться нічого змінювати.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 12:02:40 ]
Дякую, що завітав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
х Лисиця (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 12:05:21 ]
Ну, я зрозуміла вірш трошечки по своєму...Але сам вірш мене справді пройняв


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 12:12:46 ]
Дякую, Лисичко! Чудово, що по-своєму. Так, певно, і має бути. Кожен знаходить своє, інакше взагалі не сприймається. Просто я Сержу написала свої роздуми над рядками.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 12:20:01 ]
Завжди будь ласка! :)
Дуже полюбляю "накручені вірші", але тут...дійсно , "чоловіки все зрозуміти не можуть...". Ще зауважу, що твір не зовсім характерний для твоїх останніх віршів...якийсь занадто романтичний, чи що... Ні в якому разі це не сприйми як зауваження ;о)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 12:39:44 ]
Не сприйму. Я вже зрозуміла, що романтичність тобі не дуже подобається. ;) Ні, можливо, подобається, але менше. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 12:42:42 ]
Ти шо?! Мені не подобається романтичність? Тюююю... Подобається... Дуже :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 12:49:37 ]
Ну-ну... Я тобі потім якось розкажу іншу історію. ;)
А куди діватися від романтичності, коли для мене осінь і чоловік - одне ціле? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 12:53:06 ]
Цікаво.... ;)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 12:58:08 ]
Привіт, Мирославо:) З ритмом у тебе краще, ніж у мене:) Це однозначно:) Сподобалося про чоловічу осінь чи то осіннього чоловіка... Скажи, Мирославо, а звідки муза повернулась? Де вона була до того?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 13:09:39 ]
Привіт, Оксано!
Муза? Не знаю. Не було її довгенько. А з'явився чоловік-осінь, з'явилося усе: і кава, і квіти, і вірші почали писатися, і цвяхи поприбивалися, і в ліжку стало спати неодиноко... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 13:12:18 ]
Ритм тут ще той! Привид Сосюри в кожному рядку!

З теплом та посмішкою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 13:19:14 ]
ТАК ОНО ВОНО В ЧОМУ СПРАВА,,,,,, Тоді йому палкий привіт від усього ПМ! Таку подію треба підтримати оціночно... ;о)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 13:20:16 ]
Привид Сосюри? Мабуть. Дотепно. ;) А якщо чесно, то я не написала, а наспівала. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 13:23:08 ]
Добре, коли комусь - добре :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 13:23:37 ]
Серже, спасибі! ;)