ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
09:59
Про Павлика Морозова
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
2024.04.20
09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 11
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 11
* * *
А був Аптекар, що знав усі ліки.
Б був Банкір і мав статки великі.
В був Вівчар й випасав він овець.
Г Гімназист був -- латини знавець.
Ґ -- Ґрунтознавець: знав де й що садить.
Д Дилетант був -- про все міг судить.
Е був Есквайр й обзавівсь черевцем.
Є був Єфрейтор із мужнім лицем.
Ж був Жонглер й виступав він у цирку.
З був Закрійник -- з усіх знімав мірку.
І був Ігумен й він дбав про свій скит.
Ї був Їздець й він об'їхав весь світ.
Й Йогом був й ліжку з цвяхів радів.
К був Король, що на троні сидів.
Л був Лакей у червоній лівреї.
М був Моряк й він облазив всі реї.
Н був Невіглас й думки чужі крав.
О був Оратор, що юрби збирав.
П був Поет й він писав тільки оди.
Р був Рибак, що знав риб всі породи.
С був Скарбник й доглядав він казну.
Т був Торгаш, що на все мав ціну.
У був Учитель й він учнів любив.
Ф був Фотограф, що знімки робив.
Х був Художник, любитель картин.
Ц був Цирульник -- брив бороди він.
Ч був Чаклун, що скрізь чари розносив.
Ш був Шинкар -- він всім чарку підносив.
Щ був Щіткар й торгував він щітками.
Ю був Юрист із законів книжками.
Я був Яхтсмен й на всі руки мастак.
Ймень не знайшлось лиш на И й Ь --
Та чи й існує такий десь дивак!
* * *
В той час, коли вільшанка
Була ще молода,
Найкраще танцювати
Й співать вона могла.
А дрізд був птах люб'язний
Й вільшанку він любив,
То ж їй, капелюха знявши,
Освідчення зробив.
"Якщо за мене вийдеш,
То будеш ти одна
Пиріг вишневий їсти
І пить вино щодня.
В наряд вдягну найкращий
З тих, що у пав лишень.
Отож, якщо ти згодна,
Давай призначим день."
Вільшанка зашарілась
І так відповіла:
"Як хочеш, то хай завтра --
Я згоду вже дала.
Смачний пиріг вишневий,
Хмільне й солодке вино --
Я ж сукню свою сіру
Вдягатиму все одно."
* * *
Коли ти візьмеш мене заміж,
Біллі, найкращий з усіх? --
Одружимось завтра, кохана,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не зробить це раніше,
Біллі, вже ти не юнак? --
То що -- уночі нам женитись?
Ти з'їхала з глузду, однак!
Кого ж на весілля запросим,
Біллі, найкращий з усіх? --
Запросимо батька і матір,
Якщо вже тобі такий спіх. --
Й не будемо звать більш нікого,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- звать короля й королеву?
Ти з'їхала з глузду, однак!
Чим будем гостей пригощати,
Біллі, найкращий з усіх? --
З бобами грудинкою будем,
Якщо вже тобі такий спіх. --
Й нічого більш дать їм не зможем,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- персики й крем ще купляти?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А що я вдягну на весілля,
Біллі, найкращий з усіх? --
Вдягнеш фартушок свій і сукню,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не знайти вбір гарніший,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- хочеш у шовк нарядитись?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А як нам дістатись до церкви,
Біллі, найкращий з усіх? --
Тебе я доправлю на тачці,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не знайдеться щось краще,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- хочеш карету і коней?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А був Аптекар, що знав усі ліки.
Б був Банкір і мав статки великі.
В був Вівчар й випасав він овець.
Г Гімназист був -- латини знавець.
Ґ -- Ґрунтознавець: знав де й що садить.
Д Дилетант був -- про все міг судить.
Е був Есквайр й обзавівсь черевцем.
Є був Єфрейтор із мужнім лицем.
Ж був Жонглер й виступав він у цирку.
З був Закрійник -- з усіх знімав мірку.
І був Ігумен й він дбав про свій скит.
Ї був Їздець й він об'їхав весь світ.
Й Йогом був й ліжку з цвяхів радів.
К був Король, що на троні сидів.
Л був Лакей у червоній лівреї.
М був Моряк й він облазив всі реї.
Н був Невіглас й думки чужі крав.
О був Оратор, що юрби збирав.
П був Поет й він писав тільки оди.
Р був Рибак, що знав риб всі породи.
С був Скарбник й доглядав він казну.
Т був Торгаш, що на все мав ціну.
У був Учитель й він учнів любив.
Ф був Фотограф, що знімки робив.
Х був Художник, любитель картин.
Ц був Цирульник -- брив бороди він.
Ч був Чаклун, що скрізь чари розносив.
Ш був Шинкар -- він всім чарку підносив.
Щ був Щіткар й торгував він щітками.
Ю був Юрист із законів книжками.
Я був Яхтсмен й на всі руки мастак.
Ймень не знайшлось лиш на И й Ь --
Та чи й існує такий десь дивак!
* * *
В той час, коли вільшанка
Була ще молода,
Найкраще танцювати
Й співать вона могла.
А дрізд був птах люб'язний
Й вільшанку він любив,
То ж їй, капелюха знявши,
Освідчення зробив.
"Якщо за мене вийдеш,
То будеш ти одна
Пиріг вишневий їсти
І пить вино щодня.
В наряд вдягну найкращий
З тих, що у пав лишень.
Отож, якщо ти згодна,
Давай призначим день."
Вільшанка зашарілась
І так відповіла:
"Як хочеш, то хай завтра --
Я згоду вже дала.
Смачний пиріг вишневий,
Хмільне й солодке вино --
Я ж сукню свою сіру
Вдягатиму все одно."
* * *
Коли ти візьмеш мене заміж,
Біллі, найкращий з усіх? --
Одружимось завтра, кохана,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не зробить це раніше,
Біллі, вже ти не юнак? --
То що -- уночі нам женитись?
Ти з'їхала з глузду, однак!
Кого ж на весілля запросим,
Біллі, найкращий з усіх? --
Запросимо батька і матір,
Якщо вже тобі такий спіх. --
Й не будемо звать більш нікого,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- звать короля й королеву?
Ти з'їхала з глузду, однак!
Чим будем гостей пригощати,
Біллі, найкращий з усіх? --
З бобами грудинкою будем,
Якщо вже тобі такий спіх. --
Й нічого більш дать їм не зможем,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- персики й крем ще купляти?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А що я вдягну на весілля,
Біллі, найкращий з усіх? --
Вдягнеш фартушок свій і сукню,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не знайти вбір гарніший,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- хочеш у шовк нарядитись?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А як нам дістатись до церкви,
Біллі, найкращий з усіх? --
Тебе я доправлю на тачці,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не знайдеться щось краще,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- хочеш карету і коней?
Ти з'їхала з глузду, однак!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію