ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р

Тетяна Левицька
2020.06.03 09:20
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Нереальні, приборкані, виткані з райдуги, грішні.
Хоч хтось мудро сказав, що блаженна любов, то не гріх.

Хто осудить її, той не знає, що світ воскресає,
перламут

Сергій Губерначук
2020.06.03 08:46
Ламають ліщину вже вкотре підряд.
Укотре підряд знов горішнику ряд
з цурпалок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни

Віктор Кучерук
2020.06.03 07:53
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
Спізніле літо скупо, по краплині
Розпочало ділитися теплом.
Йому назустріч потягнувся радо,
Як до матусі збуджене дитя,
Адже чекати більше я не ладен
На літа неминуче вороття.

Ярослав Чорногуз
2020.06.03 04:46
Ти, як мама моя, п`яненька,
Тільки п`єш не вино, а коньяк.
Цілувати любила ненька
Напідпитку мене щиро, всмак.

Пригортала, аж трішки грубо,
Як ведмедиця та – ведмежа.
Я соромивсь обіймів, люба,

Василина Іванина
2020.06.03 00:14
барви вбирають очі,
заполоняють подих,
бачу крізь скельце пляшкове
трави, і небо, й води,
пес недовірливо щулиться,
білий метелик мигне,
в світі цьому шаленому
в січні сіро-скаженому,

Олександр Сушко
2020.06.02 20:58
Такої вередухи як у мене ще пошукати. Щось не так - лускає ляпачкою по носі. А якщо сильно провинюся – може і гризонути ловкенько. А де ви бачили такого чоловіка, який би не завинив перед жінкою? Немає таких, усі грішні. А ходжу побитий і погризений лише

Євген Федчук
2020.06.02 19:06
Повертались запорожці з турецького краю,
Гарно в турок гостювали, нагнали їм страху.
Пливуть чайки Чорним морем, наче білі птахи,
В захід сонця Крим татарський вони оминають.
Але тут знялася буря, як смерть налетіла.
Одні чайки потопила, другі – розк

Олександр Панін
2020.06.02 15:19
Щоб осінь не подолала –
Сама стань Осінню!
Прекрасною!

Скинь
Приниження, зради,
насмішки,
Зневагу, нехтування,

Маріанна Алетея
2020.06.02 13:57
Сірим небом блукає осінь
Лише згадує просинь – знак,
Сивим полиском у волоссі,
Що колись все було не так.

Промінь дражнить застиглу тугу,
Що не можна вернути час,
Тільки вітер жене напругу,

Олександр Сушко
2020.06.02 11:16
В окопи чорнориза не зови!
Є попадя, церковка, сала кусень.
Іздалеку бурмоче молитви,
Підрощуючи в піст обвисле пузо.

Здоров'ячка бажає ворогам,
А землякам убитим - пишну месу.
Чи вірую у Господа? Ага.

Ігор Шоха
2020.06.02 09:53
Весна майнула майже непомітно.
Її палітру сонячного дня
на себе приміряє буйне літо,
сідлаючи гарячого коня.

Ніколи не було у цьому світі,
аби перемагала маячня.
Нові акорди чути у зеніті

Сергій Губерначук
2020.06.02 08:42
Перша.
Її світлість.
Акварельний силует.
Ще контур з-під п’ят,
і от – вже витонченість,
ще трохи і лет!..
Та кіс дика ліана
хвоста покинула в джунґлях;

Тетяна Левицька
2020.06.02 07:39
Яке ж це літо?
З небес крізь сито
холодна злива -
як із цебра.
З пахких акацій
додолу квіти
зриває вітру
лиха мара.

Микола Соболь
2020.06.02 07:31
Чи припаду до джерела добра?
Поезія не сповнена любові.
В ній біль за Україну в кожнім слові,
Бо журиться Тарасова гора.

Іще учора думав не про те,
Що ми по суті тимчасові гості,
Шукаючи у неба високості

Олександр Сушко
2020.06.02 06:25
А небо синє, сяйливе, райдужне,

Нірвана, спокій...

Мені ж під каменем тільки затишно,

Норі глибокій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Ку
2020.05.20

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01

Оля Кміт
2020.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 Мрія польоту

(пам’яті Момота Володимира
(екіпаж відвів підбитий
російськими окупантами
літак АН – 30 від падіння
на місто Слов’янськ))

У мрій польоту виростають крила.
Коли побачиш неземну красу
То розумієш неймовірна сила
Тебе поверне у небес ясу.

І вже ніщо не зможе зупинити.
Упевнено крокуєш до мети
У небі зорі, як у полі квіти
Не зупиняйся, соколе, лети.
А доля щоб ніколи не зломила
Коханій завжди обіцяй одне:
«Я повернуся, не хвилюйся, мила,
Біда хай стороною омине.»

Та куций постріл обірвав надію.
Вогонь дібрався двигуна аорт
Остання екіпажу була мрія:
«Нам за Слов’янськ би дотягнути борт…»
20.06.19р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-09-14 05:53:57
Переглядів сторінки твору 369
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.064 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.984 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.836
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.02 07:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-14 07:20:26 ]
Друже! Словосполучення "мрії польоту" вельми сумнівне. В цьому випадку присудок має бути дієсловом, вказувати дію. Або дієприкметником. Бо виходить не бажання літати, а те, що у польоту є якісь мрії. Що за мрії?
Ти кажеш про політ і тут же вживаєш - крокуєш до мети. Ні, друже, літати так літати.
Словосполучення "двигуна аорт" теж сумнівне, оскільки аорта тільки одна.
Сподіваюся, що зауваги слушні .
З повагою, Олександр

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-14 08:16:32 ]
Дякую. З приводу аорти дозволю не погодитися, бо аорта означає життєво-найважливішу артерію, а я пишу не наукову літературу, тому аорта двигуна це і є ота найважливіша артерія, що приводить до загибелі екіпаж. Решту перегляну!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-14 12:36:04 ]
Друже! Ти пишеш - двигуна аорт. Тобто - двигун один, а аорт в ньому як мініму дві. Двигунів аорт - ще куди не йшло. А двигуна - то вже перебор. Це те ж саме, що в людини два серця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-14 15:07:32 ]
А хто сказав, що людини з двома серцями не існує?😉

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-14 15:10:16 ]
Додам у кожного двигуна авіатехніки декілька таких "аорт" і думаю це теж не таємниця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-15 06:25:07 ]
Та ні - то не аорти, то паливні насоси. Але це деталі. Аорти так аорти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-15 08:04:29 ]
На мою скромну думку, "двигун аорт", як і "мрії польоту" (безумовно у відповідних ключах контекстів) - цілком сенсові. Бо , прикладом, наші судини - це одна система, котра за допомогою присудинних мяз'ів і сигналів серця, рухає тисячами кілометрів кровообігу кров. "Мрії польоту" - для мене особисто, це якось про мрії під час польоту, мрії з особливої вишини, на якій ми нечасто опиняємося. Хоча, можливо. самі "мрії" -і дещо юнацько-романтичне явище, але не злецьке )