ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.08.19 12:08
Не думай і ні в кого не питай,
Скільки тобі ще жить судилось.
День кожний ненаситно поглинай,
Байдуже при силі чи безсилий.
Якщо є що робить
(Ну, там майструвать, творити музику чи мудрувать над віршем,
Розводить квіти, садить дерева, марки збирать

Ігор Деркач
2019.08.19 11:24
Я тішуся собою однією.
Куди захочу, то туди й лечу.
Ось піді мною – наче, Піренеї...
На таці – круасани. Я плачу
і за меню, і за свою удачу,
за океан і небо голубе...
Але чому я, у долоні, плачу,
що не побачу іноді тебе?

Сергій Губерначук
2019.08.19 10:39
Розлогі простори розораних нив,
роззорених сутінок темне безмежжя.
Я йду по землі, бо бажання звільнив
і більш не літаю в світи протилежні.

Я йду по ріллі на те світло земне,
яке на стовпі, над хлівом, у хатині.
Я йду, щоб бездумно любили мене

Олександр Сушко
2019.08.19 10:04
Подам свій голосок із тилу
Я ж - патріот, не "cosa nostra".
Накрию совість підопрілу
Благеньким клаптем благородства.

Не воював, але при владі,
А був Майдан - жував у ліжку.
Тому життя у шоколаді,

Тетяна Левицька
2019.08.19 07:20
Ти все сказав і навіть більше ніж хотів,
а після замовчав зненацька у зажурі.
А я шукала, поміж змучених рядків,
зворушливу сльозу, дні сонячні, похмурі.

Жаливу губ, солоний смак сумних долонь,
давно зітлілий прах стосунків тривіальних.
Не відпуск

Микола Соболь
2019.08.19 06:49
Ранок не випитих думок.
В роси ступаю прохолоду.
Туман дрімає край городу
Та вчасно вийшов. Саме строк.
По зелені дзвенить коса.
І стеляться трави покоси
І соловей дзвінкоголосо
Виспівує… Яка краса!

Вікторія Лимарівна
2019.08.18 20:25
Хто сіє вітер, пожинає бурю!
Емоціям потрібно дати лад!
Нарешті визначитись: що ж не так?
Позбутися думок про авантюру.
Здоров’я берегти прискіпливо, фігуру.

Позбутися дурних, шкідливих звичок!
Щоденної отрути гіркота:

Ірина Білінська
2019.08.18 18:48
Душе моя,
гармоніє - привіт!
Світи тобі
даровані у спадок!
У кожної загадки -
свій отвіт -
не відаєм
ні правди,

Олександр Сушко
2019.08.18 17:03
На трон, буває, лізуть по приколу,
І хоч із цього діла завжди пшик -
Володаря не критикуй ніколи,
А будь розумним, віршики пиши.

Найкраще - про любов, плачі з розпуки,
Безпечно й до вподоби читачам.
Тому, братва, візьму себе у руки

Ігор Федів
2019.08.18 13:17
Завірюхою доля кружляє,
Замітає знайомі пороги
І у пам'яті витирає
Уже ходжені нині дороги.
Білизна чистотою чекає,
Пропонує її дослідити
І уперто мені натякає,
Які кроки уперше робити.

Ірина Вовк
2019.08.18 11:33
Хочеться світла і літа,
І смаку ожинного ще…
Хочеться з неба злетіти
Теплим дбайливим дощем…
Щоб ані схлипом, ні стогоном…
Ані розхвиленим сном…
Щоб лише шелестом-гомоном
Липових віт за вікном.

Олена Побийголод
2019.08.18 10:17
Із Сергія Буданцева (1896—1940)

Осінній день згаса поволі
над неосяжністю землі;
знов по твоїй скорботниій долі
поллються з неба сльози злі.

В старих розлогах мовчазливих,

Ігор Деркач
2019.08.18 10:14
Сідаю чи стою,
лежу, біжу чи їду –
я згадую: «адью... »,
тамуючи обиду.

Очікую її,
скубу ромашку білу –
усі думки мої:

Тетяна Левицька
2019.08.18 09:21
До млості, болю і до -  зневіри,
тобі не вірю, собі не вірю.
Обличчя ласі, підступні звірі,
червоні очі і душі - сірі.
А ти, красивий, чи друг, чи хижий,
чи пристрасть дика, чи серцю - вижить?
Не ранить мізки в основі слова,
не та розмова, на що ц

Віктор Кучерук
2019.08.18 07:53
Г. С...
Надихни і силою наповни,
Від нудьги й мовчазності – зціли!..
Стань мені світінням негріховним
І видінням щастя будь-коли.
Будь завжди оздобою легкою
І новою радістю струми, –
Полони осінньою красою

Матвій Смірнов
2019.08.18 01:19
Мій сусід щодня носить діряві штани,
Ні віслюка не має, ні вола, ні жони,
І, здається, й не хоче нічого такого мати.
На долонях у нього - бридкі червоні стигмати,
І ще одна - у самому центрі чола.
Він живе на околиці міста (точніше, села)
У сіро-зел
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Тарасюк (1983) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-18 08:34:54
Переглядів сторінки твору 791
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.510 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.365 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.08.11 17:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 20:33:50 ]
Це не зарозумілість, шановний пане Ярославе, а розмисли. По-перше, ви вважаєте класиків української літератури, цитати яких наведені вище, "грішниками" з російсько-радянськими несмаком? А по-друге, заграва (зарево) має литовське походження (етимологію). Яким боком воно прийшло до нас з литовської мови через російську, якщо сучасні українські (а не радянські) історики та мовознавці доводять те, що українська мова формувалася раніше за російську, і деякі слова, що не мали відповідників у "росіян", а були "позичені" в русичів, так і залишилися "вкраденими"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 20:40:39 ]
Той же Шевченко: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь"))) Вибачатись Вам немає за що, подискутувати нікому не завадить))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 21:38:35 ]
Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж [З] И Й К Л М Н О П
ЗАРЕВО
заграва, проміття, зоря[і]во, жарево, (отблески) полиск (-ку), полиски (-ків), (полонизм) луна, лона. [Сонце зайде і кривава заграва розіллється по лісі (Л. Укр.). Заграва пожару заливає сцену (Л. Укр.). Над дубиною встає рожеве жарево (Васильч). Бачив червоне проміття пожежі (Коцюб.). Чи то полиски пожежі? (Л. Укр.)]. Быть в -ве - червоніти. На небе -во - небо червоніє, на небі заграва. Подымается, -нялось -во - береться, взялася заграва.

Ось інший словник що дає. І Лесі Українка вживає слово "заграва". А полиск, яке чудове українське слово, яке вживає вона ж? Проміття - чудове українське слово, яке вживає сам Коцюбинський і тільки Васильченко, слабший прозаїк, вживає зарево".
Зарево так називалося молодіжне об"єднання українських емігрантів, які не знали як слід української мови і їх критикували за це. Всі класики, яких ви згадуєте, творили в умовах русифікації тотальної.
Я веду до чого. Має бути відчуття мови. Я набрав слово "Зарево" укр. мовою в гуглі, мені вискочило українською мовою пояснення слова "заграва". І зарево вискочило пояснення слова російською. Етимологія - від слова заря.
Якщо Ви не відчуваєте, що слова красиві, питомо українські, такі як заграва, полиск, проміття, в мільйон разів красивіші, милозвучніші, органічніші, ніж слово москальське "зарево", то Ви не відчуваєте українскої мови тонко. А словник дав, що є, хай буде!Лея Українка жила все таки в Києві, а не на Галичині, засміченій полонізмами і словами з німецької, чеської, угорської мови.
Якщо чужого научатись, то пишіть тоді російською, там слово зарево буде органічним. Навчіться хоча б однією мовою красиво , вишукано, аристократично висловлюватись. А то насмикали різних слів, а вірш не справляє враження цілісності в плані лексичному, а таке собі - жахлива калька з російської "пістрявий натовп слів" - "пестрая толпа слов".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 21:49:12 ]
ЗОРЯ́
пcл. zarja, zorja
споріднене з лит. žarijà «жаринка», žarìjos «жар», žarà «заграва, сяйво», žėreti «блищати», žėrúoti «тліти, світитися», прус. sari «жар»
іє. *g’her-, *g’herə-, *g’hrē-) «сяяти», до якого зводяться також псл. zьrěti, укр. здрі́ти, зрі́ти
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
дозі́рний
дозі́рній
за́рево «заграва»
зари́стий «променистий»
зарі́ти
за́рний «сяючий» (луч)
за́ря
ззо́рі «удосвіта»
зі́рка
зірка́тий
зі́рко
зіркови́й
зі́рни́й
зірни́ця
зі́рно
зіро́чний
зірча́стий
зірча́тий
зор «зоря»
зора́
зоре́вий
зорени́ця «тс.»
зо́ре́шли́вий
зори́на «зірка»
зори́стий
зори́ця
зо́рі «сорт яблук»
зорі́ти
зорі́тися
зо́рний
зорни́к «чоловік, що любить спати до зорі»
зорниця «зоря»
зорюва́ти
зо́рявий «зоряний»
зо́ряни́й
зоряни́стий
зоряни́ця
зо́ряно
зоря́стий
зоря́ти «світити, сяяти»
зоря́тися «розвиднятися; [блищати Ж]»
зо́ряшний
міжзо́ряний
надзо́ряний
озори́ти
озо́рювати
позоря́ти
сузі́рʼя
узорі́ти
узоря́ти «світати»
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ
Слово Мова
*g'her- індоєвропейська
*g'hrē- «сяяти» індоєвропейська
*g'herə- індоєвропейська
žarijà «жаринка» литовська
žarìjos «жар» литовська
žarà «заграва, сяйво» литовська
žėreti «блищати» литовська
žėrúoti «тліти, світитися» литовська
zorja праслов’янська
zьrěti праслов’янська
sari «жар» прусська
здрі́ти українська
зрі́ти українська
zarja ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 21:53:23 ]
А цитування Шевченка - це відповідь на те, що я не хочу вчитися у Вас, бо дурна і горда людина (За Шевченком)...)) І аж ніяк не на захист суржика чи писанини російською мовою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-19 21:43:21 ]
Так ми до суржика докотимося. Та вже тут є автори, які напівсуржиком пишуть. А спробуй зауваж, до стелі підстрибують, як ужалені!
Хочете рости, шліфуйте точність вислову, ідеальне, аристорактичне відчуття слова плекайте, а то залишитеся з літературними швондерами на літературному сміттєзвалищі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 21:58:43 ]
"Усе чудово справді, і отримуєш насолоду від свіжих знахідок і образів. Єдине, що псує трохи враження, русизм зарево, та ще й на римі. Є гарне українське слово - сяєво!" - "Якщо чужого научатись, то пишіть тоді російською, там слово зарево буде органічним. Навчіться хоча б однією мовою красиво , вишукано, аристократично висловлюватись. А то насмикали різних слів, а вірш не справляє враження цілісності в плані лексичному, а таке собі - жахлива калька з російської "пістрявий натовп слів" - "пестрая толпа слов".
Шкода, що Ви суперечите самі собі((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 22:06:05 ]
А це про "Зарево")))

36 Пор. різко критичну оцінку цієї назви: «...Доведіть на ділі, що ви боретеся проти
русифікації і, нарешті, викиньте російську назву свого Об’єднання, викиньте чуже слово
зарево і... назвіть себе чудовим українським словом заграва!» (Одарченко П. Зазнач, пра­ця.— С. 22). Пор., з іншого боку, продовження обстоювання цієї назви: «10-12 червня 1994 р. на Установчому з’їзді в Пущі-Водиці Об’єднання студіюючої молоді “Зарево” відновило свою діяльність в Україні саме під такою автентичною назвою. Багато було питань, чому саме
“Зарево”, були нарікання, що це російське слово, але цю назву свого часу вибрала українська
молодіжна еліта, яка, сподіваюсь, добре знала українську мову» ([Із інтерв’ю з головою цієї
організації].— Укр. слово, 10.06.1999, с. 12).

//Мовознавство, 2013, № 2-3



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-19 22:40:00 ]
Ага, і щодо "швондерів"... Усі лінки на пояснення цього слова - російськомовні... Але є чудовий український відповідник - "пройдисвіт". Дякую за увагу до моєї маленької скромної персони))) Вибачайте, якщо чимось образила вашу досвідченість!) Ми абсолютно різні, але я вам цього не кажу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-22 04:04:25 ]
Я дошукуюсь причини, чому Ви так уперто відстоюєте свою точку зору, і не хочете стати на мою, Надіє…
Я, певно, Вас образив, цитуючи Шевченка, що «дурні та гордії ми люди»… Повірте мені, цитуючи його, я мав на увазі не тільки Вас, а й себе, значну частину нашого народу. Його негативну ментальну рису, яка веде до розбрату в наших рядах і спричинила значною мірою ту біду, що ми не господарі в своїй державі, бо не вміємо шанувати одне одного. Вибачте за не коректність, не педагогічність. Слабкий із мене педагог, хоч я закінчив педагогічний університет: вік живи, вік учись і дурнем помреш… Це я про себе, а не про Вас, уточняю.
Я звинуватив Вас у невідчутті мови, і не тільки Вас, і значно солідніших деяких поетес. Тут я теж був неделікатний. Може, треба було м`якше, не в лоб, даруйте. Але я вважаю, що відчуття мови вдосконалюється, розвивається в процесі навчання, і цей діагноз щодо Вас не остаточний. Думаю, що навіть після цієї суперечки, хоч і кожен з нас залишиться при своїй думці, вона піде Вам на користь. І в майбутньому Ви будете підбирати слова до вірша вже більш виважено саме через мою різкість вислову. Хоч будете не любити мене. Але коли станете старшою, мудрішою, чомусь певен, подякуєте мені за це.
Далі, по суті. Одарченко мав краще відчуття мови, ніж його опонент, який, бачите, із сумнівом написав про минулу студентську еліту, що вона, ЯК ВІН СПОДІВАЄТЬСЯ, знала українську мову. Ну поміркуйте самі, як вона в еміграції, в чужомовному середовищі, могла досконало знати українську мову?! Не знала, тому і вживала слово «зарево» замість «заграви» і т.д.
Ви кажете, я заперечую сам собі. Стільки гарних слів, а потім такий невтішний висновок… Спробую пояснити. Одна ложка дьогтю здатна, як відомо, забруднити, цілу бочку меду. Оце той випадок. Але я делікатно Вас похвалив на початку, відзначив Ваш талант, і я від цього не відмовляюсь і зараз. Але, проявивши впертість, і небажання працювати над словом, Ви, шкодите не мені, а самій собі і в цілому літературі, частиною якої є Ваша творчість. І показуєте, що стали на шлях деградації творчої. Тут є така пані Тетяна Левицька, якій уже 60 років, а не 36 (!). Вона слухає майже всіх, хто робить їй зауваги, і якщо вони слушні, виправляє, і за 10 років перебування на «ПМ» виросла в серйозного майстра слова. Почитайте її вірші. Коментарі до них.
Ви скажете, це слово вживав Франко, хто такий проти нього Чорногуз?! Чорногуз написав канонічну корону сонетів – найскладніший жанр в галузі поезії, чого до нього не зробив ніхто в українській літературі. Твір який був високо оцінений сучасниками Ліною Костенко, Миколою Жулинським, академіком Ігорем Михайлиним. Це дає Чорногузу моральне право вчити молодь. Крім того Франко жив і творив на Галичині, прикордонній області, мова якої сильно засмічена чужорідними впливами. Чорногуз живе у Києві, виріс у письменницькій родині і знає чисту літературну мову, і чув її від світочів красного письменства з дитинства, в основі якої лежить не галицька говірка, а києво-полтавський діалект, мова центральної України, найменш забруднена чужорідними впливами.
Стосовно «швондерів». Ви мене, як прокурор, вивели на чисту воду і показали, що я теж вживаю неукраїнські слова. Але… Я це слово вжив У КОМЕНТАРЯХ, А НЕ В ПОЕЗІЇ, до якої така лексика зовсім не тулиться, принаймні, до високої поезії. Відчуваєте різницю?! На коментар у мене було мало часу на обдумування, а у віршах я обдумую і зважую набагато довше.
Більше того, признаюсь Вам, Надіє, що й сам вживав русизми у своїх віршах. Я люблю красиві і точні слова. І от пишучи, як гарно пахне бузок у пейзажній ліриці, я не міг підібрати в українській мові кращого слова, ніж російське «благоухание». І тому застосував його у варіанті «благоухання», зробивши зноску, вибачившись, і сказав, що, на мою думку, це слово досить органічно може вписатись в українську мову, керуючись власним відчуттям мови. Так воно мені підказало. А от стосовно слова «зарево» я такої підказки від нього не отримав.
Так, ми можемо перемогти в суперечці старшого колегу і майстернішого, але подеколи емоційно-невитриманого, але не вміючи правити себе, не ставлячись критично до своїх творів, чи зможемо ми далі рости й розвиватись, ставши у позу ображеного? Я сумніваюся чомусь дуже.
Вибачте, Надіє, за мою надмірну емоційність у висловах. Я жива людина, і вболіваю за літературу і нашу молодь, виростив біля десятка молодих і переважно поетес, і хотів допомогти. Але Ви маєте цілковите право не погоджуватись і залишатися при своїй думці.

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-22 14:36:49 ]
Пане Ярославе, все легко і просто: я маю свою точку зору і абсолютно не зобов'язана ставати на вашу. Не подумайте, що це написано з неповагою до Вас, боронь Боже!) Якщо пошуки істини видають суперечності, мабуть, варто шукати далі, а не звертати на легенький шлях))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-22 10:19:41 ]
не подобається альтернативний рима......
кожен мав би .....або собі не давати права на вживання русизму... або дозволити його (а чи таки він?) у чужому тексті...бо заграва звужує, а зарево небо осяває...панорамнішим вірш видається.
Пахілля красиве слово замість благоухання....
якщо заграву не сприймати категорично...
А відчуття мови - це як група крові. Я належу до тієї, яка шукає миттєво потрібне слово. У процесі написання. Прошу не втягувати мене у дискусію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 04:04:37 ]
Ви, пані Залізняк, просите не втягувати Вас в дискусію, а самі назв"язуєте її? То як це зрозуміти?!
Пахілля - це дикий НЕСМАК! До благоухання йому, як до неба рачки. Це Ваша схильність випендрюватися у віршах і диктує отакі словеса з дозволу сказати. І молодим псуєте смак! Ви мене забанили, то ідіть в баню! Якого біса Ви втручаєтеся? Ми розберемося без Вас!!! Ясно?!
Там, де я почав дискусію, Вас НЕ ПОВИННО БУТИ! А там, де почнете ВИ, не повинно бути мене! Зрозуміло висловлююсь? Інакше буду просити редакцію Майстерень розвести нас своїх нішах! Я не бажаю більше з Вами спілкуватись.
Надіє, Ви пишете більш традиційно, то орієнтуйтеся на тих хто, пише ближче до Вас!
Я дякую Вам, що Ви таки вирішили поправити, аби ми тут не пересварилися. Але Ви поправили на гірше, рибонько!
Подумайте ще, моя вам порада! А як не придумаєте краще, то верніть уже те зарево. Бог з ним. Воно мережить небо - це красивий образ у Вас був, він важливіший за одне слівце! І цікава думка жити почати заново! Чого я був тоді не за зарево, і не за заграву, а за сяєво, бо сяєво - як осяяння - прийшла думка жити почати заново! Це слово розвиває ніби Вашу думку, гарну загалом. Або якби зарево поміняти на заграву, чи світіння, полиск, проміття, придумати до них відповідні рими і зберегли думку жити почати заново, це було б ідеально!
Таке моє бачення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 09:02:58 ]
А що ж Ви не просите РМ модерувати сайт так. щоб вульгарне не публікувалося?
Ви зверталися, я зверталася, та Сушка вірші на головній, бо тепер Вам це аж приємно, може... Нарешті помирилися з другом, тепер мене ату...
Не занадто розійшлися?

"А там, де почнете ВИ, не повинно бути мене! Зрозуміло висловлююсь? Інакше буду просити редакцію Майстерень розвести нас своїх нішах! Я не бажаю більше з Вами спілкуватись". Читаю ...хм...

Я першою не бажала спілкуватися з Вами, після того, як ви підозріливо, безпідставно, назвали мене "сукою", бо Вам здалося, що якась жінка, клон, то мій солдатик-нікейм, і вона підгризає. критикує Ваше разом із Сушком... Ви гаряче вибачалися. І так можна Вам пробачати...потім знову...
Тоді ви були у гніві, а нині помирилися з друзякою і пані Залізняк вам заважає на дорогах ПМ.
Бо пише у іншому стилі. Мені Ваші гарикання набридли. Тримайте себе у межах приянятних...не обзивайте жінок... А з чоловіками... як заманеться... то не моя прерогатива.
Пане Чорногузе, мені Ваші вибачення і гарикання набридли.
Звісно, не хочу ні спілкуватися, ні у драчці бути. Я на сайті теж давно... Ми різні. у всьому. І це прекрасно.
Кожному - своє.
Коректор моєї книги благоухання не прийняла б, а пахілля нам подобається. Та ви пишіть так, як хочете.
У нас різні шляхи всюди. Он і Любов Бенедишин не за благоухання. та ви не гарикаєте вже на неї, бо сварка з усіма це таки занадто.
"Натомість, я б ніколи не дозволила собі вжити у вірші "благоухання" - воно мені українською звучить як покруч, ріже слух. То що ж робити?" Пише Любов Бенедишин. Та ви наче не бачите її зауваження. А я ніколи Вам їх не робила, бачила , як Ви сприймаєте, тому - утримувалася. А нині від мене Вам - пропозиція нейтралітету всюди і завжди.
Не дзволяйте собі зайвини у спілкуванні. Поетичний сайт для поезій.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 09:10:13 ]
(прийнятних)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 09:24:39 ]
А це - що? Як я можу псувати, ніколи не вставила жодного слова у чужий текст. А мій вплив мінімальний, більшість пише тривіально. Комусь віршова халва, комусь кальмари...з лимоном.

"І молодим псуєте смак! Ви мене забанили, то ідіть в баню! Якого біса Ви втручаєтеся? Ми розберемося без Вас!!! Ясно?!"


це поет........
який смак поліпшить і молодим, і старим...
Бо на сайті ні модерації, ні відбору...тимчасово, мабуть.
Надія відповіла, що не стане на сторону Вашу, а на свою її не перетягую.
Вона самостійна, такі автори ще трапляються на ПМ, як не дивно.
Отже, лишити її у творчому неспокої найліпше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 12:15:56 ]
Ви на цій сторінці ПЕРША почали провокативну дискусію, Пані Залізняк! ПЕРША. Ви підриваєте мій авторитет тим, що тут висловлюєте свої повчання, що той хто закликає не вживати русизми, сам їх не повинен вживати? І я маю мовчати на таке?, Ніколи цього не буде! Буду Вам відповідати. Хіба не знаєте, що існують з усіх правил винятки? Благоухання - оце і є отой прекрасний виняток, коли слово можна залучити до української мови, воно ЗБАГАЧУЄ наш рідну українську мову. А Ваше пахілля - ЗБІДНЮЄ її. Така моя думка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 12:28:45 ]
То не я, саме пані Бенедишин писала Вам так, перегляньте коментарі. По хвилинах все, по часу додавання.
Я лише висловилася в тому сенсі, що є пахілля. І все. Більше від мене Вам ні коментаря. Свої авторитети нарощувати і являти будемо окремо. Так наймудріше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 12:32:34 ]
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-22 12:29:10 ] - відповісти

Альтернативний варіант має інший ритм. То зле.
Заграва особисто мені теж приємніша слуху ніж зарево.

Але я б не стала так категорично відмітати це слово.
Є ж - марево, вариво...
Але перш ніж вжити це слово, теж тричі би подумала... Можливо, спробувала б створити своє... скажімо... зориво... Хоч наразі такого слова словники не фіксують. Але як на мене воно би мало право на існування.
Зарево - фіксують. І поки що нема на те ради.
Дозвольмо автору вирішувати, як дозволяємо вирішувати собі любимим.
Я якось дозволила собі вжити "скалу". Яке є неприйнятним для шановнованого мною Ярослава. За що теж отримала від нього "на горіхи")
Натомість, я б ніколи не дозволила собі вжити у вірші "благоухання" - воно мені українською звучить як покруч, ріже слух. То що ж робити?
У кожного своє відчуття мови. Звісно, варто його вдосконалювати.
Але нумо це робити толерантно, з повагою один до одного.

Щодо конкретно цього вірша, особисто мене напружило не так зарево - як краплі мов груші... Як на моє відчуття мови і поетичної образності - то цей образ грубуватий для цього вірша, навіть дещо комічний...
Але це ж моє бачення...

З повагою до всіх, занурена в роздуми,
ваша Любов Бенедишин)



Це не мій коментар. І "підривала авторитет не я", та й Любов не підривала, а висловила свою думку - бо таки має сміливість казати, що благоухання не наше слово. І, якщо дозволити собі подібне, варто Надії дозволити чи то заграву, чи замінити на інше - ліпше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-23 12:32:41 ]
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-22 12:29:10 ] - відповісти

Альтернативний варіант має інший ритм. То зле.
Заграва особисто мені теж приємніша слуху ніж зарево.

Але я б не стала так категорично відмітати це слово.
Є ж - марево, вариво...
Але перш ніж вжити це слово, теж тричі би подумала... Можливо, спробувала б створити своє... скажімо... зориво... Хоч наразі такого слова словники не фіксують. Але як на мене воно би мало право на існування.
Зарево - фіксують. І поки що нема на те ради.
Дозвольмо автору вирішувати, як дозволяємо вирішувати собі любимим.
Я якось дозволила собі вжити "скалу". Яке є неприйнятним для шановнованого мною Ярослава. За що теж отримала від нього "на горіхи")
Натомість, я б ніколи не дозволила собі вжити у вірші "благоухання" - воно мені українською звучить як покруч, ріже слух. То що ж робити?
У кожного своє відчуття мови. Звісно, варто його вдосконалювати.
Але нумо це робити толерантно, з повагою один до одного.

Щодо конкретно цього вірша, особисто мене напружило не так зарево - як краплі мов груші... Як на моє відчуття мови і поетичної образності - то цей образ грубуватий для цього вірша, навіть дещо комічний...
Але це ж моє бачення...

З повагою до всіх, занурена в роздуми,
ваша Любов Бенедишин)



Це не мій коментар. І "підривала авторитет не я", та й Любов не підривала, а висловила свою думку - бо таки має сміливість казати, що благоухання не наше слово. І, якщо дозволити собі подібне, варто Надії дозволити чи то заграву, чи замінити на інше - ліпше.


1   2   3   4   Переглянути все