ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Марлен Дітріх
Марлен Дітріх
День народження: 27.12.1901 року
Місце народження: Шенеберг, Німеччина
Дата смерті: 06.05.1992 року
Місце смерті: Париж, Франція Громадянство: США
Зріст: 165 см Вага: 58 кг
Оригінальна назва: Марія Магдалена Дітріх
Жінка, яка належала всьому світу
Хто був кумиром Марлен Дітріх в дитинстві?
Коли дівчина зрозуміла, що хоче стати відомою актрисою?
Хто створив неповторний образ Марлен в кіно?
Який фільм прославив актрису в усьому світі?
Чому Дітріх відхилила пропозицію Йозефа Геббельса і переїхала в Америку?
В якому знаменитому романі Ремарк увічнив Марлен, списавши з неї образ головної героїні?
Чим закінчилися відносини актриси з режисером Штренбергом і письменником Ремарком?
Як Марлен Дітріх провела останні роки свого життя?
Про Марлен Дітріх написано сотні книг, але жодна з них не змогла розкрити таємницю цієї жінки. Вона володіла дивним почуттям стилю і мала фетишистские нахили. Одяг був головним атрибутом її життя, і ставилася до неї вона дуже серйозно. Чого тільки варта образ Марлен в капелюсі і з сигаретою в руці, який вже став символом кіно 30-х років! Дітріх була не тільки талановитою актрисою, але і самої вишуканої жінкою ХХ століття, справжнім законодавцем моди.
Марія Магдалена Дітріх з'явилася на світ 27 грудня 1901 року в передмісті Берліна Шенеберге. Її батько був лейтенантом поліції, а мати походила із заможної сім'ї торговців.Крім Марлен батьки виховували старшу дочку Елізабет.
Коли Дітріх виповнилося 6 років, помер батько, тому матері довелося влаштуватися домогосподаркою в багатий будинок. З 1907 року Марлен стала відвідувати школу для дівчаток, а потім захопилася музикою і почала освоювати гру на скрипці. У дитинстві вона захоплювалася двома жінками - зіркою кіноекрану Хенні Порті і викладачкою-француженкою мадемуазель Бреган. Саме завдяки прихильності до Бреган вона назавжди полюбила Францію.
Роки Першої світової війни сім'я Дітріх провела в місті Дессау. Повернувшись в 1917 році в Берлін, Марлен продовжила навчатися грі на скрипці, але незабаром через біль в руці змушена була залишити заняття.
Вона влаштувалася на роботу в оркестр, але через місяць її звідти вигнали. Причина була досить смішна: дівчина відволікала музикантів своєю красою.
Тоді Марлен вперше відчула, що може впливати на чоловіків. На початку 20-х років вона влаштувалася в кабаре Рудольфа Нельсона, де співала і танцювала з іншими дівчатами. Тут Дітріх зрозуміла, що хоче стати відомою актрисою. З великими труднощами їй вдалося вступити в акторську школу Макса Рейнхардта, і незабаром на молоду дівчину звернули увагу кінокритики.
На великому екрані Марлен Дітріх дебютувала в 1922 році у фільмі 'Такі чоловіки'. Вдалому старту кар'єри завадило заміжжя з Рудольфом Зібером, який працював адміністратором на кіностудії.
У 1924 році Марлен народила дочку Марію, але вже через рік повернулася до роботи.
Майже десять років Дітріх перебивалася епізодичними ролями, поки в 1928 році режисер Джозеф фон Штернберг не покликав її на зйомки фільму 'Блакитний ангел "(1930). Режисерові настільки сподобався виступ молодої актриси в ревю 'Два краватки', що він запропонував їй одну з ключових ролей - співачки Лоли-Лоли.
'Блакитний ангел', прем'єра якого пройшла в 1930 році, стала справжньою сенсацією, а згодом класикою німецького кінематографа. Ця картина поклала початок плідній творчій спілці Дітріх і Штернберга, який перетворив актрису в справжню кінозірку і саму бажану жінку планети.
Зі своїм законним чоловіком Марлі жила вже кілька років, тому її любовний зв'язок зі Штернбергом не викликало великого ажіотажу. Він був для неї справжнім богом, вона для нього - музою, яка надихала на нові роботи. Однак у Джозефа ніколи не існувало ілюзій з приводу їх відносин. Дітріх була незалежною жінкою, яка не належала нікому і одночасно належала всьому світу. Тому коли в її житті з'явився письменник Еріх Марія Ремарк, він зрозумів, що шансів у нього немає.
З Ремарком Дітріх познайомилася в 1938 році на Венеціанському кінофестивалі. Він уже був відомим письменником, автором роману "На Західному фронті без змін".
Тут, у Венеції, на тлі каналів і золотих заходів у них зав'язалися романтичні стосунки. Тепер актриса стала музою Ремарка. Саме вона була прототипом головної героїні Жоан Маду з знаменитого твору 'Тріумфальна арка'.
Близько року Ремарк і Дітріх жили в Парижі. У 1939 році, коли стало відомо про підписання пакту Молотова-Ріббентропа, закохані вирішили, що війна неминуча і перебралися в Америку. Йозеф Геббельс пропонував актрисі залишитися в Німеччині і обіцяв повну свободу дій і 200 тисяч марок за фільм. Однак Марлен, якій були огидні ідеї націонал-соціалізму, відхилила пропозицію.
Вперше Марлен Дітріх відвідала США в 1930 році. Після грандіозного успіху фільму 'Блакитний ангел' компанія 'Paramount Pictures' запропонувала актрисі підписати контракт. Вона без роздумів погодилася і переїхала в Америку разом з режисером Штренбергом. Шість фільмів, які вони поставили в Голлівуді, принесли Дітріх всесвітню популярність. Їх остання спільна робота - кінокартина 'Диявол - це жінка' - була знята в 1935 році.
Усі наступні фільми, в яких грала Дітріх, не мали великої популярності. Актрису навіть дорікали в тому, що вона намагалася позбутися образу, створеного їй Штренбергом. Це звучить парадоксально, але Марлен Дітріх прославив всього лише один фільм - "Блакитний ангел".
Він настільки полюбився глядачам, що став іконою кінематографії, а актриса - її ликом.
Під час Другої світової війни Дітріх знову приїхала в Америку разом з Ремарком. Вони оселилися в Нью-Йорку. Ремарк цілими днями писав роман, а Марлен блищала на вечірках, з'являючись то з одним, то з іншим чоловіком. Спочатку її бачили з актором Джеймсом Стюартом, потім з режисером Орсоном Уеллсом, французьким актором Жаном Габен. Вона змінювала коханців як рукавички, і в якийсь момент Ремарк не витримав. Він перебрався в Брентвуд, а в 1953 році заявив, що одружується з акторкою Полетт Годдар. Письменник сподівався, що Дітріх буде ревнувати, але вона холоднокровно благословила його на шлюб.
Під час війни Марлен Дітріх кілька років провела в Італії, Франції та Північній Африці, де виступала з концертами для союзних військ. Починаючи з 50-х років, вона практично не знімалася в кіно. Актриса писала статті в гламурні журнали, вела радіопередачі, їздила н а зустрічі з шанувальниками. Вільний час вона проводила в суспільстві модельєрів і кутюр'є, постійно придумуючи нові наряди. Марлен не тільки дбала про власний зовнішній вигляд, а й активно популяризувала свою моду.
У 1975 році Дітріх отримала перелом шийки стегна, після чого завершила свою кінокар'єру. Вона усамітнилася в своїй квартирі в Парижі і бачилася тільки з близькими друзями.
Актриса стала залежною від знеболюючих і алкоголю, що ще більше підірвало її здоров'я. У 1992 році Марлен Дітріх померла від порушення функції нирок і серця. Вона прожила 90 років, переживши практично всіх своїх сучасників.
Марлен Дітріх назавжди увійде в історію кінематографа. Вона створила один з досконалих образів в кіно і свій неповторний стиль в світі моди. Вона була сильною, незалежною жінкою, яку не зміг підкорити жоден чоловік. Актриса не належала нікому, але в той же час була і залишається надбанням усього світу.
Андрій Пумінов 11.12.2014
Переклала на украхнську мову 15.07.19 10.10





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-15 17:39:53
Переглядів сторінки твору 341
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.24 18:22
Автор у цю хвилину відсутній