ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
2021.07.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
Псалом 104
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Псалом 104
Благослови, душе моя, Бога!
Господе Боже мій, як Ти возвеличивсь!
В незрівнянну красу прибрався.
Огорнутий світлом, немов плащем,
Розпростер небеса, як завісу.
Покрив водами чертоги Свої.
Повагом їдеш на колісниці з хмар,
На крилах вітрів літаєш.
Їх же зробив ще й посланцями Своїми,
А за служку – вогонь полум’яний.
Землю поставив на опори міцні,
Не схитнеться довіку.
Безоднею, як одягом, покрив її.
На горах постали води.
Від окрику Твого, від громового голосу
Спішно вони побігли.
Зависочіли гори,
Опустились долини на місце,
Тобою призначене.
Межу зробив для них,
Щоб не вертались покрити землю.
В долини джерела послав,
Ручаї розбіглись між горами
Звірину напувать польову,
Диким звірам тамувати спрагу.
Кружеляє над ними птаство,
Між галуззям луна його спів.
Зрошуєш гори з горішніх чертогів Своїх.
Плодами діянь Твоїх земля вдовольняється.
Траву Ти ростиш на корм худобі,
Зелень – для праці людської.
Добуваєш хліб із землі і вино,
Що звеселяє серце людини,
І єлей, од якого блищить лице і хліб,
Що зміцнює серце людини.
П’ють воду дерева Господні,
Кедри ліванські, посаджені Ним
І де загніздилося птаство.
Чорногуз, щоправда, кипарис уподобав.
Гори високі – для цапа гірського,
Скелі – притулок даманів .
Він створив місяць для виміру часу,
Сонце, котре знає, коли сідати.
Простягає Він темінь і настає ніч.
Виповзає тоді лісова звірина.
Рикають леви і просять у Бога здобич,
А зійде сонце,у лігвах своїх спочивають.
Виходить людина на працю
І аж до вечора трудиться.
Які ж бо численні діла Твої, Боже!
Мудро вчинив Ти все
І земля повна Твоїми створіннями.
Ось море велике й широке, а в нім – плазуни,
Без ліку великі й малі тварини.
Там пливуть кораблі.
Кит, якого створив Ти, бавиться в морі.
Всі чекають, що Ти їм поживу даси вчасно.
Даси – заберуть, відкриєш руку – ситі вони,
Сховаєш обличчя Своє – злякаються,
Дух забереш – вмирають і в порох вертаються.
Пошлеш дух Свій – і творяться знову вони,
І обличчя землі оновиться.
Хай же пребуде навіки слава Твоя.
Ділам Своїм, Боже, радій!
Ти поглянеш на землю – здригнеться вона,
Гір торкнешся – задиміють вони.
Співатиму Богу, допоки житиму,
Гратиму Богу своєму, допоки живу.
Приємною буде Йому мова моя,
І я порадію Богу своєму.
Хай грішники із землі щезнуть
І нечестивих більше не буде.
Благослови, душе моя, Господа Бога. Алілуя!
-------------------------------------------------------------------------------------
Даман – тварина розміром із зайця, безхвоста, лапи й вуха короткі, мешкає на скелях та в гірських печерах. У поточній мові – заєць або ж кріль.
Господе Боже мій, як Ти возвеличивсь!
В незрівнянну красу прибрався.
Огорнутий світлом, немов плащем,
Розпростер небеса, як завісу.
Покрив водами чертоги Свої.
Повагом їдеш на колісниці з хмар,
На крилах вітрів літаєш.
Їх же зробив ще й посланцями Своїми,
А за служку – вогонь полум’яний.
Землю поставив на опори міцні,
Не схитнеться довіку.
Безоднею, як одягом, покрив її.
На горах постали води.
Від окрику Твого, від громового голосу
Спішно вони побігли.
Зависочіли гори,
Опустились долини на місце,
Тобою призначене.
Межу зробив для них,
Щоб не вертались покрити землю.
В долини джерела послав,
Ручаї розбіглись між горами
Звірину напувать польову,
Диким звірам тамувати спрагу.
Кружеляє над ними птаство,
Між галуззям луна його спів.
Зрошуєш гори з горішніх чертогів Своїх.
Плодами діянь Твоїх земля вдовольняється.
Траву Ти ростиш на корм худобі,
Зелень – для праці людської.
Добуваєш хліб із землі і вино,
Що звеселяє серце людини,
І єлей, од якого блищить лице і хліб,
Що зміцнює серце людини.
П’ють воду дерева Господні,
Кедри ліванські, посаджені Ним
І де загніздилося птаство.
Чорногуз, щоправда, кипарис уподобав.
Гори високі – для цапа гірського,
Скелі – притулок даманів .
Він створив місяць для виміру часу,
Сонце, котре знає, коли сідати.
Простягає Він темінь і настає ніч.
Виповзає тоді лісова звірина.
Рикають леви і просять у Бога здобич,
А зійде сонце,у лігвах своїх спочивають.
Виходить людина на працю
І аж до вечора трудиться.
Які ж бо численні діла Твої, Боже!
Мудро вчинив Ти все
І земля повна Твоїми створіннями.
Ось море велике й широке, а в нім – плазуни,
Без ліку великі й малі тварини.
Там пливуть кораблі.
Кит, якого створив Ти, бавиться в морі.
Всі чекають, що Ти їм поживу даси вчасно.
Даси – заберуть, відкриєш руку – ситі вони,
Сховаєш обличчя Своє – злякаються,
Дух забереш – вмирають і в порох вертаються.
Пошлеш дух Свій – і творяться знову вони,
І обличчя землі оновиться.
Хай же пребуде навіки слава Твоя.
Ділам Своїм, Боже, радій!
Ти поглянеш на землю – здригнеться вона,
Гір торкнешся – задиміють вони.
Співатиму Богу, допоки житиму,
Гратиму Богу своєму, допоки живу.
Приємною буде Йому мова моя,
І я порадію Богу своєму.
Хай грішники із землі щезнуть
І нечестивих більше не буде.
Благослови, душе моя, Господа Бога. Алілуя!
-------------------------------------------------------------------------------------
Даман – тварина розміром із зайця, безхвоста, лапи й вуха короткі, мешкає на скелях та в гірських печерах. У поточній мові – заєць або ж кріль.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію