ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 В обіймах Ероса
В палких обіймах терпну, млію,
цілунком зваблюю вуста,
плекаю стомлену надію -
ввіійти в альков любові. Та -
нічна зоря не згасне в небі,
а нам ряхтітиме весь час,
хай Ероса чутливий лебідь
оголених укриє нас.
Антуріум розквітне ще раз,
бажання - колотий горіх -
розкриє таїну печери
для насолоди, млосних втіх.
І потечуть блаженства соки
нектарами, і камертон
розбудить водограй в глибоких,
цілющих надрах, стогін-сон
зірветься з губ кармінних
ніжно,
заб'ється пульс. Іще... Іще...
Прискориться, натягне віжки,
і понесеться жеребцем
до ароматних феромонів,
п'янких грудей, медових сот,
до пристрасті - жага уповні -
не вичерпала наш цейтнот!

Антуріум - чоловіча квітка.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-26 18:48:27
Переглядів сторінки твору 4017
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.112 / 6  (5.445 / 6.06)
* Рейтинг "Майстерень" 5.111 / 6  (5.528 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 02:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 19:12:24 ]
Оце справді!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-26 20:05:15 ]
З цього місця більш детально, Володимире!)))
Дякую!Любові Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-26 22:36:13 ]
Та ні! Тут повний цугцванг з кількома ендшпілями:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 07:27:54 ]
Дякую, Ігорю, тим і цікаво! ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 07:36:53 ]
Потужна інтимна лірика, нмд.
Вітаю, можливо, навіть з пальмою першості.
Приголомшлива перемога - я так би охарактеризував результат, якщо відбувалося би творче змагання.

Дякую,
Ю. С.

"світитиме". Ось так.
У Вас там технічний негаразд. Недогляд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 07:52:37 ]
Дякую, дорогий Юрію, за підтримку! Це мій перший вірш на таку інтимну тематику, навіть боялася викладати на ПМ, але наважилася, щоб дійсно почути думку фахівців. Адже намагаюся охопити всі теми. Дякую, що помітили помилку і відгукнулися!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 08:01:21 ]
Справжні, досвідчені фахівці десь на підході. Може, не забаряться і критики, які зауважать якісь незначні деталі.

Можливо, "цейтнот". Шаховий термін.

Я ж побачив лише безумовні позитивні моменти.
Ще раз дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 08:09:35 ]
Саме цейтнот хотіла тут використати! Це час на обмеження, а в коханні його не повинно бути. Тонкий натяк на те...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 08:13:12 ]
От і гарно.
Час - це те, чого завжди не вистачає.
Я такої ж думки.
Лише хотілося перевірити - помиляюся чи ні.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 08:17:06 ]
Дякую, за розуміння!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 09:28:10 ]
Так, згодна, Юрію, тут цейтнот не надто вписується.
жага не вичерпала цейтнот
дуже відчутний брак часу не лише у шахових партіях
можна замінити увиразнити
вірш чуттєвий той термін наче не додає...млості


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 12:22:53 ]
Дякую, дорога, Майє! Юрій, коли я пояснила, погодився, що цейтнот не десонує.
Я знаю, як трохи підправити, щоб все було добре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 09:35:10 ]
та й з не пишеться цейтноту
прозорість можна підвищити........
збіги є
водограйвглибоких
а хто жеребцем помчиться?
зоря...небі...що нам світитме...
ваиходить, що світитиме не зоря, а небо.
Не задля прискіпування пишу. Може, є бажання шліфувати беззаперечно цікавий зразок еротичної поезії.

і нам світитиме весь час.........
повір, світитиме весь час...
і бра світитме весь час... для прикладу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 16:03:19 ]
Майє, дякую! Зорю виправила, поліпшила трохи прозорість, а збіг "водограй з глибоких" залишила, нічого не вписується окрім цього в цей образ. Тим паче, пов'язаний з римою. Можливо, ще подумаю!))) Все, що змогла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 11:45:44 ]
Справді гарна еротична поезія! Вітаю тебе, дорога Таню! Тут ти пройшла, як по лезу ножа, є еротика, є справжня жага, пристрасть кохання, описана не вульгарно, а навпаки - це подано шляхетно. Не просто грубий статевий акт, а що це ніби кінцевий, завершальний акорд, плід високого почуття кохання, яке завершується єднанням двох безмежно люблячих половинок! Це ніби в мініатюрі прекрасний еротичний фільм, де є краса почуття, естетика, а не груба вульгарщина порно. Така поезія має право на життя. І в конкурсі еротичної поезії зайняла б одне з перших місць. Така поезія є і в класиків українських поетів 20-21 століття. Згадаймо вірш Миколи Вінграновського "Коли моя рука, то тиха, то лукава" чи цілу збірку поезій Дмитра Павличка "Ябко золоте", де є слова: "Візьми мене, як арфу поміж ноги, і грай і грай, лиш струни не порви". Як бачимо, класики дозволяють собі вживати ще сильніших висловів, ніж ти. Я вже не кажу про Оксану Забужко і її відверту, до натуралізму прозу "Польових досліджень з українського сексу". І я дуже радий, що в особі Тетяни Левицької еротична поезія вернулася у таке помірковане і прекрасне русло естетичної еротичної поезії. Вітаю тебе, моя дорога! Натхнення і наснаги!)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 12:33:01 ]
Ого, який розлогий коментар!))) Давно такі не отримувала, дякую, дорогий Ярославе! Навіть не очікувала, що ця тематика викличе такі відгуки і емоції у рецензентів. Дуже приємно, що люди сприйняли цей вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 11:50:41 ]
Як на мене - цейтнот - шаховий термін -
не випадає із загального лексичного ряду вірша, це слово, навпаки, підкреслює силу жаги, пристрасті ЛГ, яка живе у наш динамічний час, коли на все не вистачає часу, тому, щоб встигнути, горить така пристрасть у вірші!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 12:29:12 ]
Дякую, Ярославе, за розуміння! Дійсно в наш час люди завше у цейкнот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 12:02:13 ]
Жагуче! )
Аж душно стало)

П.С. турбує не так цейтнот, як словосполучення
вичерпати цейтнот
цейтнот - іншими словами, нема часу - то чи можна вичерпати-невичерпати те, чого й так нема

радила б подумати ще...

не на заваді нам цейтнот (щось в цьому руслі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 12:25:16 ]
Дякую, дорога Любове! Спочатку було так " Не вичерпано твій цейтнот" А після виправила на нас, можливо, тому втратило зміст, як ти гадаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 12:40:31 ]
не впевнена...
якраз вичерпування заважає, нмд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 12:52:56 ]
Цейтнот брак часу, але його достатньо на останній ривок, а після хід передається іншому. Мені все зрозуміло у даному випадку.
Не хотілось би змінювати на щось примітивне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 12:15:06 ]
саме те хотіла сказати....... цейтнот це те, що заважає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 12:41:22 ]
Цейтнот- недостача часу для продумування ходів у грі. Так, мені здалося, що цей образ доречний. Його гра не закінчилася, тому невичерпаний цейтнот. Коли вичерпаний цейтнот хід передається іншому іграку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 12:42:37 ]
Любо, даруйте, нічого подібного. Цейтнот - це не немає часу, це - ОБМЕЖЕНИЙ ЧАС, він є, і вичерпати його можна. Якщо в космічному вимірі трактувати, то та дещиця часу, яка залишається ЛГ, може розтягтися на довгі роки!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-05-27 12:54:33 ]
Таню, дивись, ти ж сама написала:

...Прискориться, натягне віжки,
і понесеться жеребцем
до ароматних феромонів,
п'янких грудей, медових сот,
до пристрасті - жага уповні -
не вичерпала наш цейтнот!

Прискориться, понесеться, отже, встигне не вичерпати цейтнот!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-27 13:30:36 ]
Пульс прискорюється, мчиться жеребцем, а жага не вичерпала наш цейтнот, все вірно, Ярославе, саме це я хотіла написати.