ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
Уламки зими (вінок сонетів)
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
***
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 59. 33. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-27 11:34:35
Переглядів сторінки твору 4340
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.28 19:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-04 09:35:48 ]
Коли мерзне голова (сезон, стрижка etc), то звертаюся до Ваших творів.
Починають пухнути мізки. Виділяється тепло.
Голова працює.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-23 12:21:49 ]
... на здоров'я - дякую... за оптимізм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-23 13:19:24 ]

А ось для мене цікаво було би почути мотивовані заперечення мого, наразі, абсолютного переконання в тому, що т.з. "розум" - це "простір" існування. )
І цих просторів вистачає )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 12:21:07 ]
... загалом... Кант розділяє розум-Vernunft та розсудок-Verstand – буття-Dasein і снування-Existenz... - думаю - якщо говорити про конкретний предмет та метод.
... але - коли узагальнювати - то, певне, "... просторів вистачає"... хоч - переконуюсь - що всяке мислення відбувається по Канту... його метод в різних перекладах - надто спрощено - важко сказати, що не розумієш Канта... якщо маєш себе за розумного... каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 13:16:03 ]
Якщо "розум" особи - це таки простір його буття, тобто, - простір, освітлений його особистою свідомістю, тоді, за логікою, "зрозуміти" Канта - це повністю його охопити?
"Мати себе за розумного", начебто, теж не обов'язково за "дуже розумного", аби Канта охопити ).

Щодо "мислення" - то воно теж навряд чи відбувається по Канту. Все живе "мислить". Багато нових даних з'явилося з часів Канта. І цих даних значно більше, аніж все, на що опирався "мислитель".
До речі, "мислення", це і вибудова голографічних перспектив на, скажімо, т.з. "тілесних" рівнях нашого буття.От задля чого вибудовувати ці перспективи, і за для кого , навряд. чи в Канта є відповідь. Бо це, скажімо, "нові" питання - над архаїкою тогочасного бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 14:07:28 ]
... так - воно звісно... але коли "мислення" як метод, має у собі спосіб сумніву... і ось цитата, з останньої публікації, навмання: "А кінцевий намір, до чого зведуться спекуляції розуму в трансцендентальному (задля виходу за межі) вживанні, стосуватиметься трьох предметів, конкретно: свободи намірів (Freiheit des Willens), безсмертя душі, і буття Бога"... Зрештою Кант впирається у пошуках... що той пошук-якоїсь миті, мусить бути, останній... (übrig-зайвий), але я собі вільний... у вічних пошуках... завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 14:27:02 ]
Схоже, що це навіть критики не потребує, настільки вже архаїчна інформативна база. Звідси і архаїчне використання термінів. Бо і "мислення", нмсд, не є методом, ні "спекуляції розуму" також не існує в більш широкому плані,аніж погляд на це Ніцше, ні Бога в уявленні Ніцше, ні "пошуку", який виходить з поняття "розум"...

Кожен "мислитель", вже не кажучи про тих, які претендують на статус "філософа", мав би дати прості і зрозумілі, не суперечні хоча би людському досвіду, означення що таке "буття", а що "небутття", що таке "живе", і що "неживе", "існує" - "не існує", "є" - "не має". І тільки після того ускладнювати, і бажано ускладнювати від "початків" - тобто, не "звідси", а від "існує" - "не існує", "є" -немає" - просто і зрозуміло. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:28:47 ]
... мене особисто... подібне наближення до абсурду - влаштовує... як існуюче-Existenz в свідомості...
... щоб зрештою: "свободі намірів (Freiheit des Willens), безсмерттю душі, і буттю Бога" - зрештою бути-Dasein поза свідомістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:31:16 ]
Тут я з вами повністю згоден, особисте сприйняття завжди доленосно невипадкове. Отже, все недарма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:42:53 ]
...ще маю сказати, що простої правди, в Канта, - годі шукати...
Вірніше - в цілому світі - Ейнштейн - зрештою - показує нам язика - а ракети в космос літають і ... практичний розум в Канта є... а я - поміж того всього - люблю себе відчути дурнем - повним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:40:55 ]
Можливо Ейнштейн не переконливий приклад, він, схоже, помилявся в більшості своїх заплутаних поглядів. Ще за життя йому довели, що він помилявся і зі сталою швидкістю світла, і з ефіром. Тож, нмсд, Ейнштейн, як і Ніцше, як і безліч інших науковців і ненауковців, коли не здатні формулювати просто і ясно свої доктрини, починають всіх і себе заплутувати.
І якшо вам цікаво, ракети літають не з огляду на теорії Ейнштейна (хоча він сам нічого такого, фундаментального, здається, і не народив, лише узагальнював чужі винаходи). А ракети літають з огляду на купу силенну емпіричних поправок. Без них кудись потрапити, кажуть, проблематично...
Щодо "дурня" не все так просто, як на мене, щось не зрозуміти пристойніше, аніж обманювати людство, навіть не навмисно...