ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Олехо
2020.11.25 10:11
Місце гріха – душа
Місто гріхів – планета
Ось допишу віршА
Стану на шлях аскета…

Окіл живе юрба
Помстою і брехнею
Лаю в душі раба

Тетяна Левицька
2020.11.25 09:35
Була колись ти ружею,
що пнулася до неба.
Рукою хтось байдужою
зламав красиві стебла,

в землі лишивши корінця,
та навесні опісля,
пелюстям відродилася,

Микола Соболь
2020.11.25 07:24
А на душі так любо
і щастя через край.
Дай поцілую губи,
спиваючи розмай…
Таке палке кохання
буває раз в житті.
Ти перша і остання
у сонмі почуттів.

Сергій Губерначук
2020.11.25 06:09
Спи, моя радосте, цить –
бо й простирадло вже спить.

Подушки більш не вищать.
Ковдри посохли й блищать.

Навіть заснуло трюмо,
ані дзеленькне воно.

Володимир Бойко
2020.11.25 00:30
Ведмежа конституція Кроляча проституція Теляча інституція Псяча контрибуція Мавпяча еволюція Бананова революція Заяча позиція Бичача амбіція Котяча композиція Індича інквізиція Свиняча пропозиція Тхоряча опозиція

Олена Багрянцева
2020.11.24 22:17
Прогноз на завтра: вітряно і сніг.
Грудневий жаль у грудях, як загроза.
Ти нетерпляче станеш на поріг,
Укритий смогом втоми і доріг,
В моїх обіймах грітись від морозу.
Ти несміливо станеш на поріг…

Переведу годинники назад.

Олександр Бобошко Заколотний
2020.11.24 21:02
Побіг по сир до супермаркета «Мишоловка»,
а там товари
вже два тижні
як подорожчали.
Людей до біса. Вже розкуплено все солодке;
нестерпні черги

Іван Потьомкін
2020.11.24 19:32
Вертали козаки в рідну Україну
І так говорили молодій дівчині:
«У нас Дніпр – як море, де там твому Дону.
В нас хати біленькі у садочках тонуть.
В нас пісні вогнисті, наче січа, танці,
Та ж і сотник, бачиш, мов у лихоманці».
Повірила Галя клятим буз

Роксолана Вірлан
2020.11.24 17:18
Не те щоб ніч, - а радше - чорний злак....
Не те щоб злак, - а зірна зав'язь думки,
Що вплила, ненароком, - просто так,
В зіницю нашорошену відунки.

І вгледіла...і вгледіла стара,
Що блиск осінній,стовчений бісятком,
Босятком вітру - свистом по

Олександр Сушко
2020.11.24 17:03
Ви помітили, що чоловік та жінка навіть гавкають по різному? Я не кажу про силу звуку чи тональність. Зрозуміло, що у чоловіків голос набагато нижчий за частотою та амплітудою, оскільки довжина зв’язок більша, аніж у прекрасної половини статі. Я кажу про

Серго Сокольник
2020.11.24 14:04
Поминальним вогнем догорів
День, що з рештою нас розлучив...
...мов крадій до скарбниці царів,
Підбирав я до тебе ключі.
Скоро осінь лелечим ключем
Нашу пам"ять замкне на замок...
Ти побудеш зі мною іще,
Наш допоки не кінчено строк?

Тетяна Левицька
2020.11.24 11:18
Перший сніг, заметіль,
сліпить очі, сльозяться на вітру,
наскрізь дме навкруги,
увірвалась раптово зима
в моє місто осіннє,
у жовто-гарячу палітру
понасипала крейди,
інакшої фарби нема

Сергій Губерначук
2020.11.24 08:47
На неоднаковому полі,
що сяє від зорі до сну,
я зустрічав мінливу долю,
нечисту і ясну.

Вона то в санях серед снігу,
застрягне, лізе чи повзе,
то в яґуаровому бігу

Ярослав Чорногуз
2020.11.24 08:17
Голі віти, вітер безголосий,
І обличчя саду вже старе.
Гребінь загубила пізня осінь -
Опадає листя із дерев.

Голі віти щуляться, мов терни,
Пройми усміхаються вікон.
Сутінь насувається химерна,

Володимир Бойко
2020.11.24 02:35
«Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль» - але москалі Маяковського не чують. Та які там сівозміни, коли скрізь по полю міни. Поганий той генерал, що не уявляє себе рядовим солдатом. Краще бути оббріхуваним, ніж оплакуваним. Краще посваритися з др

Ярослав Чорногуз
2020.11.23 20:05
Шановна редакціє “Поетичних Майстерень”, уся ПееМівська родино!

Щиро вражений, здивований і зворушений присвоєнням мені високого статусу майстра R1.
Висловлюю свою найщирішу вдячність моєму доброму другові, адміністратору і власникові сайту Володими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Аделаїда
2020.11.25

Валерій Докид
2020.11.18

Владислав Сотніков
2020.11.17

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Музика ночі
Лагідний вечір квітневий,
Птаства легкий пересвист,
Ніби закохані леви,
Хмари вигойдують вись.

Небо блаватне втомилось,
І похилилось до віт.
Лащиться легіт об тіло,
Наче зманіжений кіт.

Мов з фіолету повидло –
Барв розтеклася пастель.
Вечір. Спалахує світло
В сірих очицях осель.

Тихо вібрує-тріпоче,
І релаксує в імлі
Ніжністю музика ночі,
Пестячи звуками слів.

7 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-07 23:28:55
Переглядів сторінки твору 989
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.116 / 6  (5.217 / 5.76)
* Рейтинг "Майстерень" 5.106 / 6  (5.386 / 5.96)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.11.25 08:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 09:05:52 ]
Цікавий, зримий вірш Ваш, релакс.

Несполівано: хмари-леви, барв повидло-пастель.....

Я теж писала вчора про ніч, яка джем варила:

Джем густий варила, рвала пізні сливи,
гудзиками стежку засипала Ніч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 09:08:30 ]
(несполівано - несподівано)

А ще вірш наспівний і заслуговує на те, щоб озвучити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 17:46:12 ]
Дякую, Світлано-Майє! Мені завжди приємно, коли вірш викликає власні асоціації у читача, знаходить щось у ньому своє подібне, що об"єднує в одне ціле! Стосовно музики, то це вже третій відгук із такою пропозицією. Тож вартує замислитись над цим!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 10:38:58 ]
Підтримую Майїн коментар.

Барвисто й мелодійно...

П.С. Можливо б отут трішки увиразнити, зробити зримішим і смачнішим.

Мов з фіолету повидло –
Барв розтеклася пастель.

Мов з абрикосів повидло -
Барв розтеклася пастель.

Я аргументую:
1. повидло з фіолету важко уявити і ним посмакувати, як на мене - не надто "їстівний" образ.
2. фіолет і пастель - в різних, навіть протилежних, я б сказала полюсах. Тому мені, як мамі художника, неможливо уявити як з фіолетового кольору робляться пастельні кольори...

Хоча, звісно, я можу й помилятися. Але..

Дослухатись чи ні - Вам вирішувати, Ярославе. Але ж Ви знаєте, що мої коментарі завжди доброзичливі і по суті. )

Вірш мені дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 10:45:13 ]
Погоджуюмь з дівчатами! Дуже гарний вірш, прекрамні образи, колоритний пейзаж, замальовує пастельна! Фіолет на абрикос змінила б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 10:54:46 ]
Вчиталася ще раз...
Йдеться про вечір. То абрикоси наче не дуже...
Хм. Але якщо їх прив'язати до світла, що ллється з вікон - то чом би й ні...

Словом, треба подумати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 19:16:01 ]
Любо, дякую за цікаві міркування з приводу прочитаного. Вони не позбавлені слушності. Ви змусили мене глянути на свої рядки оком допитливого читача. І ще раз перевірити свої знання на рахунок пастельних барв. У перших двох строфах у мене йшов опис неба і всіх перипетій, що там відбувалися. Потім цей опис опустився на грішну землю і зайнявся описом людських осель, але, як такому, чиїм пером водить птах, цей опис знову потягло до неба, бо рядки:

Мов з фіолету повидло –
Барв розтеклася пастель.

Ви і Таня Левицька сприйняли як продовження барв чогось земного - вогню вікон, який справді може бути абрикосовим, як і помаранчевим, гранатовим, жовтим, неоновим і т.д. і т.п. А це насправді - опис неба, де фіолетове надвечір`я змішалося з пастельними світло-м`якими барвами хмар. Не дуже їстівний образ? Можна посперечатися. У моїй збірці "Велесів гай" я вже використовував подібний образ при описі фіолетово-зимового засніженого надвечір"я. там було так:
Наче йогурт з молоком - чорниця - я його полюбляю вживати, а виробляється він якраз у вас на Львівщині у йогуртовому серіалі "Галичина". Якраз він і дає оце їстівне злиття фіалетової барви з пастельно-білою. А в цьому вірші - вона ще ніби розмащена, як повидло, по усьому небі - така була картина в реалі. Єдине, що я можу в цій ситуації зробити - щоб небо тулилося до неба, а оселя залишалася внизу зі своїм світлом - це поміняти місцями рядки строфи і вийде так (подаю з попередньою строфою):

Небо блаватне втомилось,
І похилилось до віт.
Лащиться легіт об тіло,
Наче зманіжений кіт.

Мов з фіолету повидло –
Барв розтеклася пастель.
Вечір. Спалахує світло
В сірих очицях осель.

Тобто таким чином фіолетова пастель продовжує і завершує описи картин неба, а вікна - дають земну картину.

Сподіваюсь така відповідь переконає Вас і тебе, Таню!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 19:38:15 ]
Так, переконали)
Я задоволена.
Дякую, Ярославе, за толерантну грунтовну відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 11:13:20 ]
Інколи захіт сонця малиновий, абрикосовий, фіолетовий буває теж і фіолетове варення з черниці і смородини, тож вирішувати автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 11:15:20 ]
Ніч підходить до фіолету, коли дивитися з вікна, а коли з вулиці, то абрикос пасує більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 19:19:09 ]
Таню, дякую за вболівання за мій вірш і щире прагнення допомогти. Подивися мою відповідь до Любиного коментаря, він писаний для вас обох. Сподіваюсь, обох задовольнить, хоч з двома такими жінками справитись нелегко. Добре, що Світлана-Майя сприйняла все позитивно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 18:22:16 ]
Ваш вірш, Ярославе, прочитала сьогодні зранку, свій написала пізно вчора).
Образ повидла і джему прийшов нам одночасно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 19:20:46 ]
Значить учорашня атмосфера подіяла на нас подібним чином, раз народилися схожі Образи! Дякую за відгук!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2019-04-08 20:25:21 ]
Краса зворушує до сліз... Дякую, пане Ярославе!
І особливо за Гармонію і чудовий музичний акомпонемент...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-08 21:09:51 ]
Дуже радий, дякую Вам, дорога Нінеле! Насолоджуйтеся на здоров"я! Старався для моїх дорогих читачів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2019-04-09 11:48:30 ]
Усе боялася братися за пейзажі. Але тепер точно знаю які мені барви потрібні ) Дякую за натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-04-09 18:59:51 ]
Дуже щасливий, дорога Олено, що мій скромний вірш спонукав Вас до творчості! Натхнення невичерпного!)))