ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Мелодія для скрипки

Тріолі та форшлаги вже не ті,
Елегії не чути в ґвалті торжищ.
Перегорів. Торнадо почуттів
Хіба що сни подеколи тривожить.

Ковтнула ніч коханки силует,
Парфумів шлейф тече за падолистом.
І це ще не найгірший happy end,
Вціліла (о дива!) сімейна пристань.

Не відає дружина перемін,
Не знані дітям татові кульбіти.
Та з пісні щезли ноти до, ре, мі,
Синкопи смичуть терції та квінти.

У зради, кажуть, голосу нема
Та як труна скрипить подружнє ложе.
Однині дім не парадиз - тюрма,
Любовна баркарола вмовкла. Отже,

Пробачте, жінко. Ми вже не рідня,
Пора на волю випурхнути з клітки.
Лечу у чорну прірву, навмання...
Та чи знайду мелодію для скрипки?

13.03.2019 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-03-13 14:38:47
Переглядів сторінки твору 1817
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.785 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.784 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-03-13 21:55:39 ]
Матеріалу вистачить на все життя.
Тож наб'єте руку.
Щодо ока - то окреме питання.
Щоправда, матеріал трапляється і значно гірший. Або кращий, але невиразний. Або виразний, але ні про що.
Оса вміє вибирати найкращу рибу.
Нормально.
Ю. С.
Р. S. До речі, оте Ваше "до-ре-мі" має яке-небудь відношення "до-ре-мі-до-ре-до" і "соль-фа-мі-ре-до"?
Це я без натяків. Просто цікаво.
Я за натяки - тонкі, у творах. І щоби були вишуканими.
Тупі мені бридкі. Але це теж окреме питання, тобто, окрема неприємна історія.
..
Зичу успіхів. Матеріалу вистачить.
І щоб оса була осою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 00:40:17 ]
Дякую. Є розбіжності у сприйнятті реальності автором і літгероєм. З до, ре, мі нічого спільного. Просто половина нот щезла з життєвого звукоряду. Що буде далі невідомо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 10:28:03 ]
Все буде тіп-топ.
Віршуватимете собі і далі.
Зміна життєвих декорацій, нмд, цікавіша чисто тематично. Що таке оця вервечка сезонів?
Успіхів,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 11:03:01 ]
Олександре, яка тема важка, мабуть, для кожного хто пережив зраду, чи зраджував. Сильний вірш! Фінал дуже сродобався!!!!
Ставлю 6 балів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 11:05:26 ]
На жаль, 5 і 5, треба було цей вірш виставити на іншій сторінці шість не приймає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-14 11:10:59 ]
Потужний вірш. Вразили, Олександре.

Тільки я Вас прошу, не чіпляйте сюди більше вагончиків. Це Вам не "паровозик" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 11:51:30 ]
Дякую. Ніяких вагончиків. Хай живе окремим життям.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-14 11:50:38 ]
Дякую. Ви не можкте поставити шістку, бо у мене статус любителя. Не страшно. Головне, що вірш хороший.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-14 16:48:00 ]
вгвалті збіг

Торнадо почуттів
Хіба що сни подеколи тривожить.

торнадо не вітерець, щоб лишень розтривожити

рима клітки скрипки не належна

Не знані дітям татові кульбіти.
непрозорий змістом рядок





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-03-15 10:42:39 ]
Що можна не зрозуміти у рядку:
Незнані дітям татові кульбіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-03-15 10:42:42 ]
Що можна не зрозуміти у рядку:
Незнані дітям татові кульбіти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-15 11:03:34 ]
На сайті є автори, які не спілкуються із клонами.
Відсьогодні я приєднуюся до них.
Також є автори, які коментують своє і оцінюють.
Маю статус майстра з першого дня на сайті.
Якщо зауважила, варто дослухатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-03-15 11:07:10 ]


слово це у контексті

Тлумачення, значення слова «незнаний»:
НЕЗНА́НИЙ, а, е.

1. Якого або про якого не знає хто-небудь; невідомий. По світі широкому буде та пісня літати, А з нею надія кохана, Скрізь буде по світі шукати, між людьми питати, Де схована доля незнана? (Леся Українка, I, 1951, 47); Діти над книжкою в школі Начать незнані світи... (Максим Рильський, Урожай, 1950, 33);
// у знач. ім. незнане, ного, сер. Те, чого або про що не знає хто-небудь. Не було ще такої весни в Юрковому житті. Хотілося чогось незбагненного, манило кудись в незнане (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 59); Думи не вперше, не вдруге Приходять і просять розмов, Незнане — стає вже за друга, Забуте — хвилюється знов (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 244);
// поет. Невластивий кому-, чому-небудь, нехарактерний для когось, чогось. [Річард:] Постаті співців були мов з бронзи чорної одлиті, суворі, тверді, повні сили.., і стільки в них було краси нової, незнаної в тім світі (Леся Українка, III, 1952, 43); — Там будуть, Максиме, Лютіші в сто раз Буранові зими, Незнані у нас (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 38);
// поет. Якого не можна збагнути, зрозуміти, пояснити; таємничий. Подітись, яка незнана сила У ясному погляді горить (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 224).

2. Якого раніше не зазнавав, не відчував хто-небудь. Дух перехопило Данькові від незнаного повного щастя... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 83); Оця міська дівчина зуміла викликати в нас незнане досі почуття гідності, потребность в житті (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 42).

3. Дуже великий силою свого вияву і т. ін.; небувалий. Зібрали досі незнаний урожай сіна (Хлібороб України, 6, 1968, 17); Дослідження діалектів мов народів Радянського Союзу набуло незнаного щ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-18 05:52:13 ]
Все вірно. Незнані, тобото невідомі.