ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2022.12.04 01:56
Диктатура вбиває культуру. Російські ракети нищать пам’ять про російських поетів. Найгірше – коли небезпечний злочинець береться забезпечувати безпеку. Переобтяжені турботами про ближнього дбають, насамперед, про себе. Зрілі політики невдовзі

Тетяна Левицька
2022.12.03 23:09
Дихає пластиком хата,
тишу чатує пітьма,
дума нахабна, затята
з розуму зводить дарма.

Б'є час від часу годинник,
краще б хто стрілки зламав!
Ні, не шукаю я винних —

Олександр Сушко
2022.12.03 13:19
Душа - слово, придумане жерцями. Щоб можна було "косити" бабло з марновірних вірян. Якщо цього слова не буде, тоді розсипається усе інше. Бо на що тоді ловити капловухих аколітів? Якщо душі не існує, то не існує й безсмертного життя.. А раз так, тоді

Віктор Михайлович Насипаний
2022.12.03 13:16
До батьків питання в Олі:
– Хлопці всі без тями.
За гарненькою у школі
Ходять табунами.
А якщо ти скромна, мудра,
Краще всіх навчаюсь.
То виходить на сміх курям.
Ті не помічають!

Віктор Кучерук
2022.12.03 06:54
Мої ровесниці, мов айстри,
Цвітуть до пізньої пори,
Хоч потьмяніли від напастей
Життєвих ніжні кольори.
Щоб віддалити трохи горе
Невідворотних холодів, –
Про вас піклуються майори,
Межи посохлих паничів.

Володимир Невесенко
2022.12.02 20:19
Я роки рахував не літами, а зимами.
Нині в спомин сягаю, як в річку стрімку.
І минуле зринає картинами зримими, –
як багато прожито всього на віку.

Проминає життя чорно-білими кадрами,
все в тих спогадах, наче у давнім кіно...
Он по річці кр

Володимир Невесенко
2022.12.02 14:30
Розвіявсь туман.
Проясняється світ.
Старенька – одна біля тину.
Всміхається сонце ласкаво з-за віт,
і гріє худу її спину.

Розкрилився віттям кошлатий дубок,
тріпоче листва, як ганчір’я.

Козак Дума
2022.12.02 13:51
Через пів року реабілітації стан лівої ноги Андрія значно поліпшився, але говорити про повне відновлення її функцій ще не доводилося. Хоча від тих драматичних подій на кукурудзяному полі та подальшої надскладної хірургічної операції минуло майже півтора р

Козак Дума
2022.12.02 13:51
Через пів року реабілітації стан лівої ноги Андрія значно поліпшився, але говорити про повне відновлення її функцій ще не доводилося. Хоча від тих драматичних подій на кукурудзяному полі та подальшої надскладної хірургічної операції минуло майже півтора р

Віктор Михайлович Насипаний
2022.12.02 12:37
Підбіга до бабці чемно
Внук малий Андрійко.
Каже тихо: - Я, напевно,
Проковтнув копійку.

Бабця бідна аж присіла.
Що тут мудрувати?
Треба якось швидко, вміло

Тетяна Левицька
2022.12.02 10:46
Повертайсь, чоловіче, у час лихоліть!
На поталу не кидай згорьовану матір,
що сама у біді відчайдушно стоїть
на руїнах розбитої ворогом хати.

В небезпеці родина, щоб там не було,
є до кого голівку свою прихилити.
Хоч зневірився в людях, утратив жи

Іван Потьомкін
2022.12.02 10:06
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мере

Ярослав Чорногуз
2022.12.02 07:22
Дитсадок був — Івасик Телесик --
Цегли битої купа між паль.
Чий то скімлить загублений песик,
А в очах квітне квітка — Печаль?

Що за крила в траві розпростерті? -
Бачиш оком розгубленим ти.
Нашим діткам - “солодкі цукерки”

Микола Соболь
2022.12.02 04:52
Полилися відтінки зимові
у пастельно-холодних тонах.
Час не статися нашій розмові.
Не вертайся до мене у снах.
Нехай грудень штовхає у груди,
щоб не стрілися ми на землі.
Оминеться. І все у нас буде.
Хай малює морозом на склі

Віктор Кучерук
2022.12.02 00:34
Нечувано люта навала
Показує сутність свою, –
В онуки дитинство украла
І старість розтяла мою.
Нелегко звикати до втрати
Того, що учора було, –
Як світла немає в кімнаті,
Відразу зникає й тепло.

Євген Федчук
2022.12.01 17:49
Ти питаєш мене, брате, як то воно сталось,
Що Хмель мусив замиритись, коли вже, здавалось,
Страшний голод панів-ляхів в Жванці доконає?
Хтось орду за те татарську кляне-проклинає.
Та, скажу тобі, Хмельницький винен сам у тому.
Розкажу, як було діло –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юрій Гундарєв
2022.09.01

Самослав Желіба
2022.05.01

Алекс Чеська
2022.04.12

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Радченко Рудий Гриб Рудольф
2022.03.12

Сібіл Нотт
2022.03.09

Саша Серга
2022.02.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Спогад
Знайомства з людьми - закономірна випадковість. Ніколи не вгадаєш коли і де. Є люди, крізь яких проходиш і не помітивши їхньої присутності. Є "брили", які потрібно обходити стороною, а є такі знайомства, які стають віховими і залишаються у пам’яті назавжди.
Осінь 2000-го року була прохолодною. І гарячою водночас. Політична партія, в якій я працював заступником голови Київської обласної організації, захищала свого активіста – Леоніда Ковальчука від політичного переслідування. Оскільки людина послідовно і методично вела боротьбу із місцевою владою в особі обласного голови Анатолія Засухи та його дружини-депутатки Тетяни, то опинилася в складній ситуації: проти нього було здійснено провокацію. Міліціонери схопили чоловіка прямо на вулиці, заволокли до машини і силою хотіли вкласти йому до рук пістолета, на якому «висіло» кілька вбивст. Два пальці, усе ж таки притисли до рукоятки. І це стало приводом до затримання і компонування кримінальної справи.
62 судових засідання йшов цей лицемірний спектакль, майже рік. І, усе ж таки, Анатолія засудили до десяти років ув’язнення.
Голова Київської обласної організації - Євген Жовтяк та його колега по фракції - нині покійний Віталій Шевченко – оголосили голодування, про що було оголошено на засіданні Верховної Ради України. Ми закупили каремати, піностирол, намети, теплі комбінезони та влаштували на Майдані Незалежності острівець свободи. Наші очільники лягли на холодні бетонні плити. Безстроково.
Таким чином перші намети на Майдані виникли за два тижні до початку акції “Україна без Кучми».
Справу було передано до Верховного суду України, який на той час очолював Віталій Бойко.
Одночасно я вирішив напряму звернутися до відомих в Україні людей з проханням допомогти звільнити незаконно засуджену людину, а саме – Ліни Василівни Костенко.
Більш непідходящої днини важко було і уявити. Учора відома поетеса поховала свого чоловіка –Цвіркунова Василя Васильовича.- керівника Київської кіностудії імені Олександра Довженка у 1960-х р.
Я цього не знав. Сухо виклав суть проблеми. Вона сказала, що допоможе чим зможе. І, коли вже, здавалося б, тему вичерпано – її проравло.
- Олександре, мені зле. Я щойно поховала свого чоловіка. Ця людина була для мене горою, за якою можна було сховатися. А тепер її не стало…
Вона довго розказувала про те, як вони познайомилися, як самовіддано працюють в Чорнобильській зоні збираючи артефакти нашого народу, кинуті напризволяще після чорнобильської трагедії. Розкрила свою душу незнайомому парубку, який для неї нічого не значив. Просто так.
Я мовчав, розуміючи, що цей монолог припиняти не можна, людина сповідається, їй боляче.
А скільки щирої любові звучало в тих словах! Непідробної, гарячої, кришталево чистої.
Я мовчав і думав: невже саме тут і зараз повинен бути я, а не хтось інший? Двогодинна розмова пролетіла як одна мить.
Ось таким гірким і прикрим було моє знайомство з цією жінкою.
Через рік Верховний Суд України виправдав Леоніда Ковальчука, і його випустили з в’язниці.
Нині він відомий правозахисник і політичний активіст.
А мені з тих гарячих часів залишилися спогади, які подеколи спливають на думку, коли я чую ім’я великої української поетеси Ліни Костенко.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-10 10:39:18
Переглядів сторінки твору 1155
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.400 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.399 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.24 17:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-10 15:42:26 ]
Велике спасибі Вам, шановний пане Олександре, за спогад про Ліну Василівну.
Мені теж пощастило спілкуватися з нею, коли, аби дізнатися, чи поет, я надіслав поспіль кілька віршів. Яким же було моє здивування, коли авіапоштою одержував позитивні відгуки.
Більше того,як на квартирі в поетеси разом з чоловіком випили по чарці, сама недрукована тоді, Ліна Василівна взялася видати мої опуси.
Що з того вийшло, це вже окрема розмова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-10 17:24:07 ]
Незвідані шляхи Господні. Інколи такі зустрічі перевертають усе життя.Розкажіть і Ви свою історію. Це ж такі цікаво. І повчально. Саме отакі живі зустрічі і створюють Велику історію життя Великої людини.