ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2020.10.21 21:30
Наша правда влаштовує нас
і таких, як і ми, ще до того
як на мить зупиняється час
у останній молитві до Бога.

Наша істина, сукана з жил,
не влаштовує інде еліту
із минулого... їхній копил

Ярослав Чорногуз
2020.10.21 15:09
Левкадська скеля поряд височить,
І про Сафо розкаже, поетесу.
Отож отут спинімося на мить…
Поезії писались їй чудесні…

Поет Алкей хмелів, як од вина,
Читаючи рядки оті чудові,
І палко їй освідчився в любові…

Іван Потьомкін
2020.10.21 12:14
«Раббі, погляньте! Лежить хтось біля єшиви!»
«Негайно ж несіть до мого покою!»
На ранок протверезивсь молодик.
Раббі запросив до столу, дав чарку на похмілля.
«Хто ти?- спитав.- Побутом яким тут опинився?»
« З Польщі я. Може, щось про Радзивіллів чул

Сергій Губерначук
2020.10.21 10:03
Шмат увірву твойого часу
дорогоцінного;
шмат спокою твого,
більш непорушного, ніж я,
загарбаю;
величності твоєї добрий шмат
привласню; –
усе, чим наділяєш лиш себе ти,

Ігор Деркач
2020.10.21 09:18
Жити, виживаючи, не мед
і лише уява помагає
бачити сьогодні наперед,
що тебе вчорашнього чекає.

У Полішинеля є секрет –
ув’язати наслідки й причину.
Та, аналізуючи момент,

Тетяна Левицька
2020.10.21 09:11
Всього не заграбастаєш! І скільки ж людям треба
для ситого життя - страждань, смертей, війни почвари?
І по тобі світ відспіває упокійні треби,
згустяться над короною свавілля - чорні хмари.

Від золотої лихоманки очі, аж пожовкли,
а раптом смерть за

Дума Козак
2020.10.21 08:18
Зів‘яли квіти поступово,
не дочекалися тебе…
Та я своє тримаю слово –
чекаю, люба, дотепер.

Іще чекати доста буду
і буду марити вночі
тобою, мила моя згубо,

Олександр Бобошко Заколотний
2020.10.21 08:01
Жовтень пожежі влаштовує по дібровах;
згодом гасити заходиться їх дощами.
Осінь... Читай: «заспокоєння» і «добробут».
Плачеш: «Не був у відпустці»?
Ну… Заощадив.

З третьої спроби стрибнув би хоч трохи

Віктор Кучерук
2020.10.21 06:37
Холоне в полум’ї рудому
Коханням зраджена душа, –
Спішу зажурено додому,
Як осамітнене пташа.
Шурхоче сонно під ногами
Опале листя тут і там,
Де ще недавно вечорами
Гуляв замріяно не сам.

Микола Соболь
2020.10.21 05:43
Хай воля Божа і неба ласка
зійдуть сьогодні до тебе
і оживе хай вранішня казка
спомином висохлих стебел.

Бачиш, як вітер листя колише,
всотує краплі туману,
тихо ступає осінь між вишень,

Олександр Панін
2020.10.21 00:25
Дорога лісом - просто
гра на нервах,
Пляшок осколки -
люті вороги,
Їжачились бляшанки
від консервів,
В колеса наставляли
шпичаки.

Євген Федчук
2020.10.20 20:31
Онуки діда радісно зустріли,
Вони вже свята справжнього хотіли.
Вони на нього цілий рік чекали.
Вже через тиждень свято наступало,
А в них ялинки досі ще немає.
Щось тато й мама лише обіцяють.
А тут дідусь з’явився на порозі,
Червоний, розпашілий н

Сергій Губерначук
2020.10.20 11:00
Жаль, що на волі моя печаль,
що з нею знайомі всі,
що білий кінь піде в чорну даль
по цій ще земній красі.

Жаль, що сьогодні в останній день,
а завтра в останній час
хтось, не почувши моїх пісень,

Тетяна Левицька
2020.10.20 10:03
На городі восени
овочі і бур'яни
стали жваво сперечатись,
кого вибрать в депутати.
Огірок сказав хвалебний: -
Я з дитинства за зелених.
Он погляньте всі на мене -
в пухирцях і весь зелений,

Микола Соболь
2020.10.20 07:53
Судилище медведя відбулося.
Не дивно. Але це не Божий суд.
І дибки підіймається волосся,
моя країно, топче тебе Брут…

А що раби? Рабам давай видовищ,
вони і рідну матір продадуть…
Ведуть нарід убивці до кладовищ,

Віктор Кучерук
2020.10.20 06:37
Біжать роки… Згасають дні…
Ховаються надії…
Лиш тільки радощі земні
Ніколи не маліють.
Біжать роки… Згасають дні…
Ховаються надії…
А я, незборний, наче в сні,
Уперто молодію.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Спогад
Знайомства з людьми - закономірна випадковість. Ніколи не вгадаєш коли і де. Є люди, крізь яких проходиш і не помітивши їхньої присутності. Є "брили", які потрібно обходити стороною, а є такі знайомства, які стають віховими і залишаються у пам’яті назавжди.
Осінь 2000-го року була прохолодною. І гарячою водночас. Політична партія, в якій я працював заступником голови Київської обласної організації, захищала свого активіста – Леоніда Ковальчука від політичного переслідування. Оскільки людина послідовно і методично вела боротьбу із місцевою владою в особі обласного голови Анатолія Засухи та його дружини-депутатки Тетяни, то опинилася в складній ситуації: проти нього було здійснено провокацію. Міліціонери схопили чоловіка прямо на вулиці, заволокли до машини і силою хотіли вкласти йому до рук пістолета, на якому «висіло» кілька вбивст. Два пальці, усе ж таки притисли до рукоятки. І це стало приводом до затримання і компонування кримінальної справи.
62 судових засідання йшов цей лицемірний спектакль, майже рік. І, усе ж таки, Анатолія засудили до десяти років ув’язнення.
Голова Київської обласної організації - Євген Жовтяк та його колега по фракції - нині покійний Віталій Шевченко – оголосили голодування, про що було оголошено на засіданні Верховної Ради України. Ми закупили каремати, піностирол, намети, теплі комбінезони та влаштували на Майдані Незалежності острівець свободи. Наші очільники лягли на холодні бетонні плити. Безстроково.
Таким чином перші намети на Майдані виникли за два тижні до початку акції “Україна без Кучми».
Справу було передано до Верховного суду України, який на той час очолював Віталій Бойко.
Одночасно я вирішив напряму звернутися до відомих в Україні людей з проханням допомогти звільнити незаконно засуджену людину, а саме – Ліни Василівни Костенко.
Більш непідходящої днини важко було і уявити. Учора відома поетеса поховала свого чоловіка –Цвіркунова Василя Васильовича.- керівника Київської кіностудії імені Олександра Довженка у 1960-х р.
Я цього не знав. Сухо виклав суть проблеми. Вона сказала, що допоможе чим зможе. І, коли вже, здавалося б, тему вичерпано – її проравло.
- Олександре, мені зле. Я щойно поховала свого чоловіка. Ця людина була для мене горою, за якою можна було сховатися. А тепер її не стало…
Вона довго розказувала про те, як вони познайомилися, як самовіддано працюють в Чорнобильській зоні збираючи артефакти нашого народу, кинуті напризволяще після чорнобильської трагедії. Розкрила свою душу незнайомому парубку, який для неї нічого не значив. Просто так.
Я мовчав, розуміючи, що цей монолог припиняти не можна, людина сповідається, їй боляче.
А скільки щирої любові звучало в тих словах! Непідробної, гарячої, кришталево чистої.
Я мовчав і думав: невже саме тут і зараз повинен бути я, а не хтось інший? Двогодинна розмова пролетіла як одна мить.
Ось таким гірким і прикрим було моє знайомство з цією жінкою.
Через рік Верховний Суд України виправдав Леоніда Ковальчука, і його випустили з в’язниці.
Нині він відомий правозахисник і політичний активіст.
А мені з тих гарячих часів залишилися спогади, які подеколи спливають на думку, коли я чую ім’я великої української поетеси Ліни Костенко.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-10 10:39:18
Переглядів сторінки твору 534
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.400 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.399 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.10.09 08:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-10 15:42:26 ]
Велике спасибі Вам, шановний пане Олександре, за спогад про Ліну Василівну.
Мені теж пощастило спілкуватися з нею, коли, аби дізнатися, чи поет, я надіслав поспіль кілька віршів. Яким же було моє здивування, коли авіапоштою одержував позитивні відгуки.
Більше того,як на квартирі в поетеси разом з чоловіком випили по чарці, сама недрукована тоді, Ліна Василівна взялася видати мої опуси.
Що з того вийшло, це вже окрема розмова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-10 17:24:07 ]
Незвідані шляхи Господні. Інколи такі зустрічі перевертають усе життя.Розкажіть і Ви свою історію. Це ж такі цікаво. І повчально. Саме отакі живі зустрічі і створюють Велику історію життя Великої людини.