(Вільний виклад думок від побаченого і прочитаного).

Розпочнімо з етимології слова, - акварель (фр.aquarelle + іт.acquerello), водяна фарба, живопис водяними фарбами.

Яка ж техніка письма акварельними фарбами? Досить часто акварель виконують на папері круглими волосяними пензлями, розчиняючи фарби водою. Акварельний живопис характеризує прозорість і м’якість найтоншого шару фарб. Художники використовують специфічні прийоми акварелі - розмивань і затікань, що дає ефект трепетності, легкості і повітряності зображеного. До видів акварельної техніки належать, - і італійська акварель, і англійська…

Оскільки вода є важливим чинником акварелістики, то візьмемо до уваги думку Лао – Цзи: «Вода – найбільш м’яка і слабка істота у світі, але в подоланні твердого та міцного вона непереможна, і на світі нема їй рівних. Слабкі перемагають сильних, м’яке долає тверде…».

А зараз про кольори, бо саме вони проявляють себе в цьому виді малярства (техніки малярства) особливо яскраво і багатогранно. Колір має різнобічний вплив на людську особу, він може викликати: захоплення, збудження, роздратування, умиротвореність, може розбурхати фантазію, уяву, сприяти появі спогадів чи переживань з минулого.
Цій темі присвячено багатенько праць дослідницьких. На початку 19 ст. поет і науковець Гете створив розвідку «Теорія кольору», над цією ж проблематикою працювали – В. Кандинський, К. Г. Юнг, Г. Хартрідж, Г. Роршах, М. Люшер, М. Бетенскі…
Бетенскі у своєму дослідженні відзначала, що окремі люди «інтуїтивно і глибоко відчувають колір. У них є свідома потреба в конкретних кольорах, що відповідають певним емоційним станам». На її думку «недостатньо вміти точно сприймати окремі кольори і відтінки. В природі і творах мистецтва колір знаходиться в складних і різноманітних поєднаннях».

Митці повинні вміти ці поєднання вловлювати, визначати ритм в розташуванні певних тонів кольору.

Ось до прикладу, метод інтуїтивного малювання… Цей метод започаткував на початку 19 ст. член британської Королівської Академії мистецтв Дж. М. У. Тернер. Він використав техніку винайдену Дж. Р. Козенсом (британський аквареліст), якій властива передача основних пейзажних форм з допомогою точок і широких смуг – «плям», з подальшим доопрацюванням деталей. Тернер використав цю методу, не підпорядковуючи живописні засоби початковій задумці, він створював абстрактні ефекти живописного тла…

Акварелі, як і графічні роботи не позначені великою увагою поціновувачів живопису в нашій країні. Та завдяки подвижникам ( таким, як народний художник України В. Ю. Скакандій) почали відбуватися окремі зміни у цій царині до кращого… Наприкінці вересня 2017 – го в приватній «Галереї Ілько» була відкрита перша в Закарпатті ретроспективна виставка акварелей. В минулому році вийшов з друку у видавництві Олександри Гаркуші альбом «Акварелі закарпатських художників» (укладання О. Гаркуші і В. Скакандія).

Перші двоє художників, що представлені тут, то – Федір Манайло і Андрій Коцка, класики Закарпатської школи живопису. Їхні акварелі, це – насправді шедевральні твори. Антон Кашшай (теж із когорти класиків), один з кращих пейзажистів Срібної Землі… Але, ряд акварельно – дорожніх робіт, де зображені види і міста Італії свідчать, що він не менш обдарований і як аквареліст.

Оригінальною, своєю манерою письма володів Юлій Сташко. Коли дивишся на картини, то вони мають подібність з тим, - як ткалі тчуть килими, нитки одного кольору до ниток другого кольору, - виходить неповторний мистецький витвір…
Акварелі Володимира Микита, живого класика школи, як і картини його авторства, незалежно від стилю і жанру, є високого фахового рівня і відповідні до його мистецького мислення.

Ференц Семан (Ечі), - один із трьох нонконформістів і представників андеграунду Карпатського краю (окрім нього, П. Бедзір і Є. Кремницька). Його акварелі, то картини створені магом – чарівником. Він був вільним художником і в тоталітарному суспільстві; під вправними порухами правиці творця, фарби вільно розтікалися по добре насиченому матеріалу водою, так створювалася малярська фантасмагорія…

Картини Василя Скакандія, поміж картин нині сущих митців - акварелістів, то твори першого серед рівних, живого класика крайової школи… Розглядаєш його картини, і не відпускає враження, що колористика робіт взаємодіє не тільки із зором, а з організмом людини як цілістю.

Павло Вольвач у вірші без назви писав:

«Що значать ці кольори й звуки?
Левиність гір? І Град. І гра…
Якісь невидимі сполуки,
Мов буси, хтось перебира?».

(із збірки «Судинна пошта»).

Високий рівень володіння акварельною технікою демонстрував Василь Гангур. У його картинах присутні: драматизм, романтика, реалізм з «перетіканням» в абстракцію.

Антон Ковач, широко знаний як маестро олійного живопису. Митцеві підвладне і створення прекрасних акварелей. Динамізм, пишнота барв, їх зміна, свіжість відтінків і півтонів, так і «бризкає» на того, хто дивиться…

Загадковість, містичний історизм, плавні переходи від барви однієї до наступної властиві творам Олександри Гаркуші, яким так пасує термін «мокрі»…

Вагомі творчі здобутки молодого живописця Василя Когутича… Чарівливістю відзначаються акварельні роботи цього автора. Слід зауважити, що акварель не є домінантною у доробку художника. Але, панує гармонія кольорів у міських пейзажах, будь – який куточок міста виглядає більш виграшно, ніж є насправді. Серцебиття поетики присутнє тут.

А якою буває зміна кольорів? Поетка Ліда Палій віршованими рядками відповідає так:

«Чорні білки стають сивими
Сивий камінь біліє.
Біла хризантема
почорніла зовсім
на першім снігу…».

(з віршу «Зміна кольорів»).

І дещо про акварелі двох професійних митців… Скажу не тільки про форму, а й про підтекст, зміст творів. Уродженець Мукачева, який відомий найбільш як аквареліст, створює картини високої культури письма… Та близько трьох десятків літ наче «ходіння по периметру однієї маленької кімнати, замкненої до речі…». Акварелі, акварелі, важко віднайти інакші твори…

Уродженець Стрия, котрий багато років дивується: «А чому закарпатці не такі, якими мали б бути на його думку…». Епатажна поведінка і велика схильність до монологів, може репетирує образ «гуру»… Та не це головне, які ж потаємні думки художника, який отак пише образ Мадонни, - «зіжмаканий», дещо навіть потворний, що викликає відторгнення, не прийняття?... Цього я не знаю. Чимало навіть казкових героїв на картинах цього автора озлоблені…

Завершення тексту має бути позитивним. Таким і буде! Цей альбом, то справжній дарунок: шанувальникам акварелі, мистецтвознавцям, науковцям, і всім, кому не байдуже малярство. Художники, що не представлені у виданні своїми картинами, не мали б ображатися ( опубліковані роботи 17 митців), потраплять у наступне, бо популярність акварелі зростатиме. А підбір картин, то воля упорядників, мають на це право!

Незабаром Різдво Христове, і доречними є віршовані рядки Ніни Кур’яти (уродженка Одещини):

«І в порожнечі суєти
І ворожнечі
Хай обігріє всі хати
Різдвяний вечір».

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.

*Інтернет – видання «Четверта хвиля» (м. Київ).