ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Бувають дні –
Сумні.
Пусті й безмовні.
Одноманітні,
сірі і нудні.
Я ж -
кожен день твій
Радістю наповню,
Ти кожну ніч
Літатимеш у сні...
В моїм краю –
Завжди' на небі зорі,
Усе живе –
Троянди й Небеса.
Ти - рідна їм.
З тобою всі говорять:
Птахи і Вітер,
Сонце і Роса...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-01 22:31:24
Переглядів сторінки твору 9303
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.076 / 5.5  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.061 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.06.29 23:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-01 22:41:56 ]
Як би мене не переконували, твоя майстерність вже достигла до рівня Редактора. Вірш просто прекрасний і добрий. Єдине над чим замислився
"Ти кожну ніч
Літатимеш у сні...". Якось не впевнений у підтексті цієї фрази.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-01 22:48:24 ]
Щось я про те не подумав. А якщо в сні літають, то це до чого? Не підкажеш? Бо я трохи зовсім інше мав на увазі, коли той рядок писав.
Дякую, Серже! До речі, від редакторства не відмовляйся - народ же тобі довірив, вибрав - це ДОЛЯ, розумієш? Зрештою, ти можеш залишатись і Сержем. Якщо ти думаєш, що з новим статусом я перестану тебе критикувати, то глибоко помиляєшся - насиплю солі під хвіст за милу душу. Думаю, що і Юрцю те ж саме скаже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-01 22:55:51 ]
Про сни хто шо говорить, але я чув, якщо у сні падають, знач ростуть... Дивись, а то заснеш із жінкою, а прокинешся із жінкою-Гулівером... ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-01 23:24:06 ]
Нє... Про зменьшення ніколи не чув. Так шо тутки не переживай... :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-02 03:14:26 ]
Ніжний і романтичний вірш. Найбільше сподобались останні рядки:
"Ти - рідна їм.
З тобою всі говорять:
Птахи і Вітер,
Сонце і Роса..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-02 15:35:56 ]
Якщо в твоєму, Ярику, небі завжди світять зорі, то з двох одно, або вони дуже яскраві, або сонце тьмяне... :-)

А взагалі-то текст випромінює Любов, а це саме головне. Бо "де немає любові, там всі діянні недосконалі" (Так казав Маніхей).

Щиро,
Славко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-08-02 18:38:55 ]
Славцю, вмієш ти створювати казкові світи у своїй поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-02 18:57:08 ]
Славцю,
Особливо вітер говорить, той що нечуй :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-02 19:59:13 ]
Оксанцю, бути рідним для того світу - то вже половина щастя в широкому сенсі.
Тетяно, радий, що Вам сподобалося, Ваша думка для мене важлива.
Шановний Юрій Б.! Прошу звертатись до мене на Ви, бо свиней ми з Вами не пасли, це по-перше. Ваша думка щодо моїх творів, як і вартісність Ваших для читачів сайту чітко зрозуміла, це по-друге.
По-третє: раз Ви вже завітали на цей сайт, то дотримуйтесь при оцінюванні правил, встановлених Редакцією (раджу їх почитати). Якщо у Вас є якісь конкретні зауваги чи пропозиції щодо цього конкретного вірша, то прошу їх викласти тут, аби всі бачили Вашу позицію і ерудицію, а вираження своєї антипатії до творчості загалом робить Вас же смішним, тому намайбутнє такі коментарі буду видаляти.
Славку, передай привіт Маніхею! :)
Наталочко, у тебе теж непогано то виходить!
Юрцю! Привіт тобі від братана Нечуя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-02 20:28:25 ]
Про свиней - це точно. Якщо "ти" - це образа, вибач. Окрім цього, у своїх судженнях не бачу особливої некоректності.А до критики треба ставитися уважніше. Вона часто корисніша, ніж похвала, хоча спочатку й викликає відчуття гіркоти. Що саме мені не сподобалося, я написав. Якщо й Ви напишете подібні міркування стосовно моїх художніх проб, буду вдячний. З повагою - Ю.Бю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 01:08:38 ]
Домовились. Але не страшно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-03 14:11:20 ]
Привіт колеги! Хочу сказати декілька слів про неповторність і про класиків. Сам алфавіт уже нам задає формальну повторність, ніхто з літературних наших класиків ще не вийшов за рамки Творця нашого світу. Формально. Але по суті, у тому числі й своєю натхненною до життя поезією, ми творимо свою неповторність, неповторність свого "Я". Тому, Юрію Б , неповторність суті людської - це головне, на її розвитку у нас на сайті головний акцент.
Кожен критик, аналітик, насправді має певні свої нереалізовані ідеали, які прагне часто знайти на стороні, і часто бореться за них на полі іншої особистості - не завжди це є корисним для іншої особистості (здебільшого шкодить). Тому у нас на сайті вибудовується і традиція не заважати будь-якому авторові йти своєю дорогою, при змозі підтримати, задавати коректні питання, на кшталт, - "і яким чином так далеко забрався?!", при необхідності підказувати дорогу назад (до себе) :)
Ось. А щодо Маніхея, боюсь із ним є певні проблеми. Немає імені. Усе таки, Маніхейство - Доктрина, заснована перським метафізиком Мані (216 – 274 чи 277 рр.) на принципах дуалістичного знання (ідеального та матеріального). 2. Погляд на дійсність як на боротьбу двох протилежних начал – добра і зла.

В основі маніхейства і справді є ідея про існування двох начал, Світла й Тьми. Ці начала спершу були відокремлені, та затим Тьма вторглась у світи Світла, внаслідок чого був створений нам відомий матеріальний світ. Акт сотворіння маніхейство розцінює як катастрофу зі всіма відповідними наслідками :(
Офіційною церквою це вчення визнано єретичним.

Рекомендую джерело: http://yacht.zamok.net/DV/Potter/Posters/Snape/manichaeism.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-06 11:57:39 ]
Ярославе, мені дуже сподобалось :). Дуже гарний, романтичний вірш, а отаких "квазікритиків" не розумію і, очевидно, ніколи не зрозумію. Що ж тут вже покращувати? Просто і вишукано. А кохання - це завжди троянди і сонце, що ж з тим робити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-10 10:49:16 ]
Дякую за підтримку, Юльцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-08-13 12:10:19 ]
Ярославе, ті, хто говорять про "трафаретність" теми кохання - нещасливі люди, варті лиш співчуття...А поезія Ваша, насправді, надзвичайно світла і вишукана :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-15 13:09:10 ]
Редакціє, що це значить немає імені. Маніхей, або Мані - жив і творив у Персії в ІІІ ст. н.е., там же і був розпятий на брамі у віці приблизно 70 років.
Маніхейство в Європі дожило до пізнього середньовіччя на Балканах його представляли богомили, у Франції альбігойці.
Маніхейська література збереглася фрагментарно, але кілька памяток перекладені російською мовою, українською на жаль ні, наскільки то відомо мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-15 15:50:17 ]
ще кілька рядків про Мані
Mani (in Persian: مانی, Syriac: ܡܐܢܝ) was born of Iranian (Parthian) parentage in Babylon, Mesopotamia (modern-day Iraq) which was a part of Persian Empire about 210-276 CE. He was a religious preacher and the founder of Manichaeism, an ancient Persian gnostic religion that was once prolific but is now extinct. Neo-Manichaeism is a modern revivalist movement not directly connected to the ancient faith but is sympathetic to the teachings of Mani.

Although the original writings of the founding prophet Mani have been lost, significant portions remain preserved in Coptic manuscripts from Egypt and in later writings of fully-developed Manichaeism in China. Until the later 20th century, the life and philosophy of Mani was pieced together largely from remarks by his detractors and from late productions. Then in 1969 in Upper Egypt a Greek parchment codex of ca 400 CE, was discovered, which is now designated Codex Manichaicus Coloniensis (because it is conserved at the University of Cologne). It combines a hagiographic account of Mani's career and spiritual development with information about Mani’s religious teachings and contains fragments of his Living (or Great) Gospel and his Letter to Edessa. Mani presented himself as a saviour and an apostle of Jesus Christ. In the 4th century Manichaean Coptic papyri, Mani was identified with the Paraclete-Holy Ghost and he was regarded as the new Jesus.

Middle-Persian and Syriac are thought to be Mani's native languages. He wrote his seven holy books in Syriac (the main language spoken in the Near East before the Arab-Islamic conquest). Some historians claim he was of Persian parentage. Mani's father, Fatik or Pattig, was from Hamadan and his mother, Maryam, was of the family of the Kamsaragan, who claimed kinship with the Parthian royal house. However, the names of his father and mother are both Syriac. Mani first encountered religion in his early youth while living with a Jewish ascetic group known as the Elkasites. In his mid-twenties, he came to believe that salvation is possible through education, self-denial, vegetarianism, fasting and chastity. He later claimed to be the Paraclete promised in the New Testament, the Last Prophet or Seal of the Prophets, finalizing a succession of men guided by God, which included figures such as Seth, Noah, Abraham, Shem, Nikotheos, Enoch, Zoroaster, Hermes, Plato, Buddha and Jesus. During his lifetime, Mani’s earliest missionaries were active in Mesopotamia, Persia, Palestine and Syria and in Egypt.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-09-02 17:23:52 ]
уявляю, як ти це читаєш) клас!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-18 16:46:35 ]
Дуже гарний і ніжний вірш! Вибачте, що так довго до Вас не могла добратися у гості, але я виправилася:)))) Пішла читати вірші:)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-23 18:15:25 ]
А таки є у простоті надзвичайний шарм, коли та простота така висока, щира і чуттєва. Та то не "просто", а вишукано-небагатослівно.
З повагою, НН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Москвич (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-29 11:10:26 ]
Але ж саме в такі дні
(Сумні.
Пусті й безмовні.
Одноманітні,
сірі і нудні.) до поета приходить натхнення. Хтось топить свій смуток у чарці, хтось читає книгу. А що ж робити поету в такі миті як не народжувати вірші?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 09:28:24 ]
"Бувають дні -
Сумні..." -бувають... От і зараз - здається, їду на море, треба радіти... А згадую Львів і сумно... Хочу до Львова!
А вірш хороший!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 21:46:23 ]
А Ви їдьте на море ... зі Львовом, адже він уже з Вами назавжди! :)