ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.18
05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
2024.04.17
21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам
2024.04.17
14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.
***
А нами управляють не каліки,
2024.04.17
09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…
2024.04.17
08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить
2024.04.17
07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.
Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари
2024.04.17
06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?
Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,
2024.04.17
06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.
2024.04.17
05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.
2024.04.17
00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.
Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
2024.04.16
23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.
2024.04.16
22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.
Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л
2024.04.16
20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік
2024.04.16
20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.
Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -
2024.04.16
09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.
16.04.24
2024.04.16
05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча: кругообіг добра.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча: кругообіг добра.
Притча: кругообіг добра.
У цьому світі все влаштовано ТАК!
Одного разу в квартирі у молодої жінки розцвів кактус. До цього він 4 роки стирчав на підвіконні, схожий на похмурого і неголеного двірника, і раптом такий сюрприз. Дивно, що мене вважають злісною бездушною стервою, - подумала жінка. Це все неправда, у бездушних і злих кактуси не цвітуть.
В приємних думах про квітучий кактус вона випадково наступила на ногу похмурого чоловіка в метро. На його зауваження вона не закричала як зазвичай з ображеним виглядом: «Ах, якщо вже ви такий пан, то їздіть на таксі!», - а посміхнулася:
- Не гнівайтесь на мене, будь ласка, мені нема за що триматися, якщо хочете - наступіть мені теж на ногу і будемо квиті.
Похмурий чоловік проковтнув те, що збирався озвучити по цьому приводу. Потім вийшов на своїй станції і, купуючи газету, замість того, щоб нахамити продавщиці, що заплуталася з підрахунком здачі, обізвавши її нерозторопною коровою, сказав їй:
- Нічого страшного, перерахуйте ще раз, я теж з раннього ранку не сильний в математиці.
Продавщиця, не чекала такої відповіді, розмякла і віддала безкоштовно два старих журнала і цілий ворох старих газет пенсіонеру - постійному покупцю, який дуже любив читати пресу, але купував кожен день тільки одну газету дешевше. Звичайно, нерозпроданий товар належало списувати, але будь-які правила можна обійти. Задоволений старий пішов додому з оберемком газет і журналів. Зустрівши сусідку з верхнього поверху, він не влаштував їй щоденний скандал на тему: «ваша дитина як слон тупотить по квартирі і заважає відпочивати, виховувати треба краще», а подивився і здивувався:
- Як дочка-то ваша зросла. Ніяк не збагну, на кого схожа більше на вас або на батька, але точно красунею буде, у мене очі досвідчені.
Сусідка відвела дитину в садок, прийшла на роботу в реєстратуру і не стала кричати на безглузду бабку, записатися на прийом до лікаря на вчорашній день, але прийшла сьогодні, а вимовила:
- Та нічого, не турбуйтеся, я теж іноді забуваю свої справи. Ви посидьте хвилинку, а я уточню у лікаря, раптом він зможе вас прийняти.
Бабка, потрапивши на прийом, не стала вимагати виписати їй дуже дієві, але недорогі ліки, які можуть миттєво допомогти вилікувати хворобу, погрожуючи в разі відмови написати скаргу в усі інстанції аж до Страсбурзького суду з прав людини, а зітхнула і сказала:
- «Я ж не зовсім ще з розуму вижила, розумію, що старість не лікується, але ви мене, доктор, вибачте, що ходжу до вас постійно як на роботу».
А лікар , прямуючи ввечері додому, раптом згадав бабцю і пожалів її. Він раптом подумав, що життя в його звичній метушні летить повз, і, піддавшись раптовому пориву, зупинився біля найближчого супермаркету, купив букет квітів, торт з кремовими трояндами і поїхав зовсім в іншу сторону. Під'їхав до будинку, піднявся на третій поверх і постукав у двері.
- Я тут подумав, ну навіщо ми все ділимо, немов діти, що грають в пісочниці. Я ось тобі торт купив, тільки я на нього випадково поклав свій портфель і він пом'явся. Але це нестрашно, на смакові якості адже не вплине. Я ще купив тобі квіти, тільки вони теж трохи пом'ялися цим же портфелем. Але може бути відійдуть?
- Обов'язково відійдуть, - відповіла жінка, - ми їх реанімуємо. А у мене новина. Ти тільки уяви, я сьогодні прокинулася, дивлюся на віконце, а у мене кактус розцвів. Бачиш?
Переклала на українську мову 4.08.18 11.07
У цьому світі все влаштовано ТАК!
Одного разу в квартирі у молодої жінки розцвів кактус. До цього він 4 роки стирчав на підвіконні, схожий на похмурого і неголеного двірника, і раптом такий сюрприз. Дивно, що мене вважають злісною бездушною стервою, - подумала жінка. Це все неправда, у бездушних і злих кактуси не цвітуть.
В приємних думах про квітучий кактус вона випадково наступила на ногу похмурого чоловіка в метро. На його зауваження вона не закричала як зазвичай з ображеним виглядом: «Ах, якщо вже ви такий пан, то їздіть на таксі!», - а посміхнулася:
- Не гнівайтесь на мене, будь ласка, мені нема за що триматися, якщо хочете - наступіть мені теж на ногу і будемо квиті.
Похмурий чоловік проковтнув те, що збирався озвучити по цьому приводу. Потім вийшов на своїй станції і, купуючи газету, замість того, щоб нахамити продавщиці, що заплуталася з підрахунком здачі, обізвавши її нерозторопною коровою, сказав їй:
- Нічого страшного, перерахуйте ще раз, я теж з раннього ранку не сильний в математиці.
Продавщиця, не чекала такої відповіді, розмякла і віддала безкоштовно два старих журнала і цілий ворох старих газет пенсіонеру - постійному покупцю, який дуже любив читати пресу, але купував кожен день тільки одну газету дешевше. Звичайно, нерозпроданий товар належало списувати, але будь-які правила можна обійти. Задоволений старий пішов додому з оберемком газет і журналів. Зустрівши сусідку з верхнього поверху, він не влаштував їй щоденний скандал на тему: «ваша дитина як слон тупотить по квартирі і заважає відпочивати, виховувати треба краще», а подивився і здивувався:
- Як дочка-то ваша зросла. Ніяк не збагну, на кого схожа більше на вас або на батька, але точно красунею буде, у мене очі досвідчені.
Сусідка відвела дитину в садок, прийшла на роботу в реєстратуру і не стала кричати на безглузду бабку, записатися на прийом до лікаря на вчорашній день, але прийшла сьогодні, а вимовила:
- Та нічого, не турбуйтеся, я теж іноді забуваю свої справи. Ви посидьте хвилинку, а я уточню у лікаря, раптом він зможе вас прийняти.
Бабка, потрапивши на прийом, не стала вимагати виписати їй дуже дієві, але недорогі ліки, які можуть миттєво допомогти вилікувати хворобу, погрожуючи в разі відмови написати скаргу в усі інстанції аж до Страсбурзького суду з прав людини, а зітхнула і сказала:
- «Я ж не зовсім ще з розуму вижила, розумію, що старість не лікується, але ви мене, доктор, вибачте, що ходжу до вас постійно як на роботу».
А лікар , прямуючи ввечері додому, раптом згадав бабцю і пожалів її. Він раптом подумав, що життя в його звичній метушні летить повз, і, піддавшись раптовому пориву, зупинився біля найближчого супермаркету, купив букет квітів, торт з кремовими трояндами і поїхав зовсім в іншу сторону. Під'їхав до будинку, піднявся на третій поверх і постукав у двері.
- Я тут подумав, ну навіщо ми все ділимо, немов діти, що грають в пісочниці. Я ось тобі торт купив, тільки я на нього випадково поклав свій портфель і він пом'явся. Але це нестрашно, на смакові якості адже не вплине. Я ще купив тобі квіти, тільки вони теж трохи пом'ялися цим же портфелем. Але може бути відійдуть?
- Обов'язково відійдуть, - відповіла жінка, - ми їх реанімуємо. А у мене новина. Ти тільки уяви, я сьогодні прокинулася, дивлюся на віконце, а у мене кактус розцвів. Бачиш?
Переклала на українську мову 4.08.18 11.07
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
• Перейти на сторінку •
"Символічне значення орнаментів українських вишитих рушників"
• Перейти на сторінку •
"Символічне значення орнаментів українських вишитих рушників"
Про публікацію