ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
2024.03.17
15:23
Переважна більшість людей не знає як пишуться закони, хто і як їх насправді приймає. Приходять раз на кілька років до виборчих урн, кинули папірця з прізвищами уподобаних улюбленців та й усе. Але законодавство має свою специфіку та правила.
Перший раз я
2024.03.17
11:22
Чомусь на Галину Украйну не поширюється вимога: публікувати за добу в режимі «афішувати публікацію» не більше, ніж один твір!
Майже щодня бачу аж кілька її шедеврів, яких, до речі, практично ніхто й не читає.
Та сама історія, що й з Олександром Сушком:
2024.03.17
06:49
Спаде вода і знову будуть луки,
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
2024.03.17
05:49
Темно-сині ночі,
Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Критика | Аналітика
Рецензія на твір Ярослава Чорногуза «Поправляйхер-Критикуй»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рецензія на твір Ярослава Чорногуза «Поправляйхер-Критикуй»
Сатиричні твори, відповіді на епіграми та інші шпилькуваті віршовані утворення мають свої правила написання. В цьому творі ми не будемо препарувати естетичну складову – її там просто немає. Стилістику також не обговорюватимемо, оскільки це авторський відбиток інтелекту. У кожного він свій. А от технічну складову - грамотність письма - варто. Отже, почнемо.
Гартувала з пелюшок
Мамочка малого.
І впустила – це був шок! має бути тире в кінці рядка
Лобом об підлогу.
Та минули дні сумні,
Що не шкода й праці. рядок беззмістовний; до чого тут якась праця?
Заживало все на нім,
Наче на собаці.
Голова його – пуста. його - зайве слово, ніякого змісту не додає
Серце ж – має злобу. одне із двох тире - зайве
І хлопчисько виростав неоковирний рядок, навіщо тут І? Більш того – хлопчисько – іменник середнього роду. Отже, «виростало».
Дуже твердолобий.
Хоч олії в голові
Не стачало в нього.
Вірші він писать нові дикий повтор нього/він, тим паче, що обидва ці слова - зайві
Ласий до знемоги. ласий писати до знемоги - дике поєднання слів, це не українською мовою, наче писав іноземець,
Тріску в оці у сусід немає такої форми родового відмінка - сусід, є сусідів
Помічає зроду. не можна помічати зроду, можна змалку;
А в своєму, як той дід,
Не бачить колоду. правильно: не бачить колоди
Нападає, наче тать, знову купа прямих порівнянь
Бо, напевне більше, кома не на місці: має бути після напевне
Любить він критикувать,
Ніж писати вірші.
А на критику в свій бік
Вперто дулі тиче.
Цей невіглас-чоловік
Дуже войовничий!
Ти тут, дурню, не бикуй!
Дам! Не здасться мало!
Поправляйхер-Критикуй має бути тире в кінці рядка
Так його назвали.
Зна, як всіх вмочити в гидь, коми в кінці рядка не треба
І де ставить коми.
А як Образи ліпить –
Діло незнайоме.
Наголос у словнику
Перевірить може.
Свій поставить Критикуй –
Зовсім неспроможний. недосконала рима
А створить неологізм?
Борони, о Боже! наче китаєць писав: так слів українці не поєднують! Не може там бути ніякого О! Українською «Боронь, Боже!».
Це для нього – онанізм, рима - примітив, кома зайва
І Прокруста ложе.
Слів гидких у кожен твір
У віршАх мастрячить. у твір у віршах... - дике перекручення правил мови. Про наголос мовчу.
Джентельменський це набір
Джентельмена вдачі. Повтор кореня «джентльмен».
У повчаннях – в молоко
Поціляє "гуру".
Це - зашорений дурко – має бути кома, а не тире в кінці
Поправляйхер Шура!
Висновок: твір не витримує жодної критики, оскільки кількість граматичних та стилістичних помилок зашкалює. Не може освічений член Спілки письменників України аж так густо «косячити». Що це – неповага до читачів ПееМу чи елементарна безграмотність? Думаю - і те , і те.
Я вже вказував авторові: необхідно сісти за парту і пройти повторно курс української мови за 4-6 класи. У мене є прекрасні викладачі, які згодні підставити своє плече і, звичайно ж, за гроші навчити людину грамотно писати. Пройде зовсім небагато часу і все стане на свої місця.
Тікай!
Сатирик я. Будяччя командир,
Із графоманів стоплюю оливу.
З Парнасу есемеска: - Досить! Мир!
У мене коник дохне буйногривий!
Ну що тобі сатира та дає?
Прокльони тільки чутимеш до скону.
Сідай-но краще поруч. Місце є.
А хочеш, то насунемо корону.
В пошані реверанси - не мечі,
А ти громадиш труп'я під горою.
Пасися де завгодно! Лиш мовчи!
А припече - хлюпни в товпу хвалою.
На кобилицю гепнувся гніду
(підкови підбивав Гефест на Марсі).
- Тікай, невдахо! Я уже іду!
Не місце графоманам на Парнасі!
01.08.2018р
Святкове
Скубуться учні. Люто, не на жарт,
В поезії, житті - дорослі діти.
А Майстер, як і завше,- зверху, над,
Навчився рівно як свіча горіти.
Пізнання древо дітлашня трясе,
Колись Учитель був також як Етна.
Тепер слугує музам. От і все.
А страсті люду - зайвина суєтна
В строфу невдатну увіллю блават,
Низький уклін шановній поетесі.
У Майї день народження! Віват!
Приймай вітання, зоряна принцесо!
31.07.2018р.
Спека
Де ви, де ви, чарівні розмаї?
Квітень-травень вийшов у тираж.
Кажеш, жарко? Згоден, припікає.
Про погоду напишу пейзаж.
Там - на сході - гоги і магоги,
В небесах шугають НЛО.
Їжачок зачмихав під порогом,
Ластів'ята стали на крило.
Кропиву-пирій кладу в покоси,
Майталає борода руда.
Заблищали крапельки під носом -
Результат селянського труда.
На городі розвелись шиншили,
Підгризають дині, кавуни.
Бджіл немає (трави потруїли),
А от ґедзі, наче ті слони.
От і все вам розповів, малята,
Бачу, навіть трохи утомив.
Спека лупить. Ляжу краще спати,
Вечором ловитиму сомів.
01.08.2018р.
Гартувала з пелюшок
Мамочка малого.
І впустила – це був шок! має бути тире в кінці рядка
Лобом об підлогу.
Та минули дні сумні,
Що не шкода й праці. рядок беззмістовний; до чого тут якась праця?
Заживало все на нім,
Наче на собаці.
Голова його – пуста. його - зайве слово, ніякого змісту не додає
Серце ж – має злобу. одне із двох тире - зайве
І хлопчисько виростав неоковирний рядок, навіщо тут І? Більш того – хлопчисько – іменник середнього роду. Отже, «виростало».
Дуже твердолобий.
Хоч олії в голові
Не стачало в нього.
Вірші він писать нові дикий повтор нього/він, тим паче, що обидва ці слова - зайві
Ласий до знемоги. ласий писати до знемоги - дике поєднання слів, це не українською мовою, наче писав іноземець,
Тріску в оці у сусід немає такої форми родового відмінка - сусід, є сусідів
Помічає зроду. не можна помічати зроду, можна змалку;
А в своєму, як той дід,
Не бачить колоду. правильно: не бачить колоди
Нападає, наче тать, знову купа прямих порівнянь
Бо, напевне більше, кома не на місці: має бути після напевне
Любить він критикувать,
Ніж писати вірші.
А на критику в свій бік
Вперто дулі тиче.
Цей невіглас-чоловік
Дуже войовничий!
Ти тут, дурню, не бикуй!
Дам! Не здасться мало!
Поправляйхер-Критикуй має бути тире в кінці рядка
Так його назвали.
Зна, як всіх вмочити в гидь, коми в кінці рядка не треба
І де ставить коми.
А як Образи ліпить –
Діло незнайоме.
Наголос у словнику
Перевірить може.
Свій поставить Критикуй –
Зовсім неспроможний. недосконала рима
А створить неологізм?
Борони, о Боже! наче китаєць писав: так слів українці не поєднують! Не може там бути ніякого О! Українською «Боронь, Боже!».
Це для нього – онанізм, рима - примітив, кома зайва
І Прокруста ложе.
Слів гидких у кожен твір
У віршАх мастрячить. у твір у віршах... - дике перекручення правил мови. Про наголос мовчу.
Джентельменський це набір
Джентельмена вдачі. Повтор кореня «джентльмен».
У повчаннях – в молоко
Поціляє "гуру".
Це - зашорений дурко – має бути кома, а не тире в кінці
Поправляйхер Шура!
Висновок: твір не витримує жодної критики, оскільки кількість граматичних та стилістичних помилок зашкалює. Не може освічений член Спілки письменників України аж так густо «косячити». Що це – неповага до читачів ПееМу чи елементарна безграмотність? Думаю - і те , і те.
Я вже вказував авторові: необхідно сісти за парту і пройти повторно курс української мови за 4-6 класи. У мене є прекрасні викладачі, які згодні підставити своє плече і, звичайно ж, за гроші навчити людину грамотно писати. Пройде зовсім небагато часу і все стане на свої місця.
Тікай!
Сатирик я. Будяччя командир,
Із графоманів стоплюю оливу.
З Парнасу есемеска: - Досить! Мир!
У мене коник дохне буйногривий!
Ну що тобі сатира та дає?
Прокльони тільки чутимеш до скону.
Сідай-но краще поруч. Місце є.
А хочеш, то насунемо корону.
В пошані реверанси - не мечі,
А ти громадиш труп'я під горою.
Пасися де завгодно! Лиш мовчи!
А припече - хлюпни в товпу хвалою.
На кобилицю гепнувся гніду
(підкови підбивав Гефест на Марсі).
- Тікай, невдахо! Я уже іду!
Не місце графоманам на Парнасі!
01.08.2018р
Святкове
Скубуться учні. Люто, не на жарт,
В поезії, житті - дорослі діти.
А Майстер, як і завше,- зверху, над,
Навчився рівно як свіча горіти.
Пізнання древо дітлашня трясе,
Колись Учитель був також як Етна.
Тепер слугує музам. От і все.
А страсті люду - зайвина суєтна
В строфу невдатну увіллю блават,
Низький уклін шановній поетесі.
У Майї день народження! Віват!
Приймай вітання, зоряна принцесо!
31.07.2018р.
Спека
Де ви, де ви, чарівні розмаї?
Квітень-травень вийшов у тираж.
Кажеш, жарко? Згоден, припікає.
Про погоду напишу пейзаж.
Там - на сході - гоги і магоги,
В небесах шугають НЛО.
Їжачок зачмихав під порогом,
Ластів'ята стали на крило.
Кропиву-пирій кладу в покоси,
Майталає борода руда.
Заблищали крапельки під носом -
Результат селянського труда.
На городі розвелись шиншили,
Підгризають дині, кавуни.
Бджіл немає (трави потруїли),
А от ґедзі, наче ті слони.
От і все вам розповів, малята,
Бачу, навіть трохи утомив.
Спека лупить. Ляжу краще спати,
Вечором ловитиму сомів.
01.08.2018р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію