ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
11:45
Блакитна квітка при дорозі
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.
Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
На мить мій зупинила погляд.
Стебло тягнулося до Бога,
А з неба накрапляли сльози.
Самотньо серед мрій віджилих
Та сухостою сподівання
Зітхала в мареві бажання
2024.03.29
11:26
А таки... буває де-не-де,
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.
***
А злодієві інше не дано
що один баран із булавою
не іде...
але людей веде
у чужу кошару за собою.
***
А злодієві інше не дано
2024.03.29
10:06
Війни жорстокість зашкалила давно:
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
Потужність вибухів, суцільні жахи, гул.
Де ж людськість? Лише свавілля - пекла дно.
Орди ненависть... вже не має меж розгул.
Ракетний смерч, гучні шахедів хвилі.
А депортація агресором дітей -
Це геноцид і божеві
2024.03.29
07:21
Сонечко квапливо по долоні
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
добігає краю точки h*,
у своїй за волею погоні
нас обох охоплює кураж,
бо вона відчула силу неба,
їй лишився помах до мети…
комашня сховається між стебел.
Хай у тебе збудеться, лети.
2024.03.29
05:31
Обплітало ноги осокою,
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
Холодила вогкість без пуття, –
Та пліч-о-пліч ніжилося двоє,
В душах затаївши почуття.
Несміливо хлюпалися хвилі,
Напускалась темрява густа, –
Про кохання очі говорили
І були заціплені уста.
2024.03.29
01:44
Хай осінь принесе нам перемогу!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
На неї заслуговує народ!
Ми вільну обираємо дорогу
Без нечисті з сусідніх злих "болот".
Герої наші, хлопці та дівчата,
За волю платять дорого - життям.
Ми будемо боротися завзято!
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
2020.03.12
2020.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Поеми
Урок для тигриків (від 3+)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Урок для тигриків (від 3+)
Тигр мама, тигр тато
І маленьких троє тигренят,
Жили в лісі де багато
Інших звірів-дитинят.
Звали тигриків тих просто -
Марко, Миколка і Давид.
Малого хлопці були зросту,
Але вже видно хижий вид.
В виграшки любо вони грались,
Хвости і вуха кусали.
Одним за одним в ліс ганялись,
Коли і рани лизали.
Ті ігри їм були цікаві,
Так як виховували їх.
Щоби пізніш бути у справі,
Сильніше бути звірів всіх.
Раділа мама, радів і тато -
Росли розумними сини.
Крім сили їх, щоб гартувати,
Водили в дальнії лани.
В дорозі справ було багато -
То вітер, пташка пролетить.
Усе цікаво, тільки тато,
Вперед усіх стрімко біжить.
Марко позаду всіх виляє,
Йому цікавіше від всіх.
Давид братів та й підганяє,
Бо організованіший їх.
Миколка так, і туди сюди.
Хоч і цікаво. Був коли?
Відразу сам згадає куди,
І не чека учень школи.
Довго так йшли, малі втомились
Води і їсти треба їм.
Перепочити попросились,
Дух перевести над усім.
Мати почула, батько незовсім,
Знав він чого й кого учив.
Тепер, він каже, близько зовсім,
Вже поряд край, що повен див.
Пройшло так ще із півгодини,
Батько каже. - Ну що прийшли.
Навколо тільки піски сини,
Мабуть даремно сюди йшли.
Хлопці попадали, втомились.
- Що ж ми робитимо тепер?
Навряд чи сили залишились,
Чого ти нас сюди припер?
- Ну що ви хлопці? Давайте разом
Думати нам куди й як йти.
Хоч ніби важко і з відказом
Працюють ноги і хвости.
Тигрики сіли й зрозуміли.
- Додому підем? - Саме так.
Коли в недолі впасти сміли,
Ідуть туди де дому знак.
Нехай і важко, й нема сили,
Чекають вас ріднії стіни,
Усе що ви колись знали,
І ми вас з матір'ю із долі війни
Будем чекати вас завжди.
Важкий урок, бо йти далеко.
Дорога легша до води,
Також іти додому легко
Де не чекаєш ти біди.
Прийшли додому, всі зітхнули
Назад привели їх сліди.
Тихенько всі разом заснули -
Закінчивсь день і пригоди.
Таких сімей у нас багато,
Живуть вони по всіх світах.
Дай Бог щоб жили мама й тато,
А діти знають де їх дах.
(Травень 2018)
І маленьких троє тигренят,
Жили в лісі де багато
Інших звірів-дитинят.
Звали тигриків тих просто -
Марко, Миколка і Давид.
Малого хлопці були зросту,
Але вже видно хижий вид.
В виграшки любо вони грались,
Хвости і вуха кусали.
Одним за одним в ліс ганялись,
Коли і рани лизали.
Ті ігри їм були цікаві,
Так як виховували їх.
Щоби пізніш бути у справі,
Сильніше бути звірів всіх.
Раділа мама, радів і тато -
Росли розумними сини.
Крім сили їх, щоб гартувати,
Водили в дальнії лани.
В дорозі справ було багато -
То вітер, пташка пролетить.
Усе цікаво, тільки тато,
Вперед усіх стрімко біжить.
Марко позаду всіх виляє,
Йому цікавіше від всіх.
Давид братів та й підганяє,
Бо організованіший їх.
Миколка так, і туди сюди.
Хоч і цікаво. Був коли?
Відразу сам згадає куди,
І не чека учень школи.
Довго так йшли, малі втомились
Води і їсти треба їм.
Перепочити попросились,
Дух перевести над усім.
Мати почула, батько незовсім,
Знав він чого й кого учив.
Тепер, він каже, близько зовсім,
Вже поряд край, що повен див.
Пройшло так ще із півгодини,
Батько каже. - Ну що прийшли.
Навколо тільки піски сини,
Мабуть даремно сюди йшли.
Хлопці попадали, втомились.
- Що ж ми робитимо тепер?
Навряд чи сили залишились,
Чого ти нас сюди припер?
- Ну що ви хлопці? Давайте разом
Думати нам куди й як йти.
Хоч ніби важко і з відказом
Працюють ноги і хвости.
Тигрики сіли й зрозуміли.
- Додому підем? - Саме так.
Коли в недолі впасти сміли,
Ідуть туди де дому знак.
Нехай і важко, й нема сили,
Чекають вас ріднії стіни,
Усе що ви колись знали,
І ми вас з матір'ю із долі війни
Будем чекати вас завжди.
Важкий урок, бо йти далеко.
Дорога легша до води,
Також іти додому легко
Де не чекаєш ти біди.
Прийшли додому, всі зітхнули
Назад привели їх сліди.
Тихенько всі разом заснули -
Закінчивсь день і пригоди.
Таких сімей у нас багато,
Живуть вони по всіх світах.
Дай Бог щоб жили мама й тато,
А діти знають де їх дах.
(Травень 2018)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію