ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Публіцистика
Біблія. З "а" (алеф), чи з "б" (береш)?
Або чому - не з "а" (алеф), а з "б" (береш)? ))
Уривок із Захарія Сітчина
"Ми переконані, що такого роду твердження, що свідчать про те, що Єгова створив не тільки Небо і Землю, але також Елогім, «богів» -аннунаков, мають відношення до загадки, яка протягом багатьох століть не дає спокою дослідникам Біблії.
Чому найперша строфа Біблії, в якій мова йде про Початки, починається не з першої літери алфавіту, а з другої?
Важливість точного початку повинна була бути очевидною для укладачів священного тексту, проте вони запропонували нам наступне:
"Брешит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
що, зазвичай, перекладається як
«На початку створив Бог небо і землю».
Оскільки літери єврейського алфавіту використовуються і в якості цифр, алеф (від неї сталася грецька альфа) має значення «одиниця, перший» - тобто початок. Чому ж, дивувалися вчені і теологи, створення світу починається з другої літери, бет, значення якої - «два, другий»?
Причина цього невідома, але якби першою літерою Біблії була алеф, то результат вийшов би просто неймовірний!
Перший рядок виглядав би так:
"Аб– решит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
"Отець Початку створив Богів, небо і землю"
З цією невеличкою зміною, коли «Початок» починається з першої літери, з первозданного хаосу проступає фігура Творця всього сущого - Аб-решит, «Батька Початку». Сучасні вчені придумали теорію «великого вибуху», що пояснює походження Всесвіту, але вони не можуть сказати, хто викликав сам «великий вибух». Якби Книга Буття починалася належним чином, то Біблія - яка дає точний опис еволюції і дотримується найбільш розумної космогонії теорії - давала б нам відповідь на це питання: Творець, Який створив все суще."
......................................................
"Не підлягає сумніву, однак, що колись перший вірш Біблії починався з першої літери алфавіту. Наша впевненість заснована на рядках з Апокаліпсису (Одкровення Іоана Богослова, Новий Завіт), що передають слова Господа:
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Ця заява, що повторюється три рази (1: 8, 21: 6, 22:13), пов'язує першу букву алфавіту (грецького) з Початком, а останню букву з Кінцем, причому Господь є не тільки початком всього сущого, але й кінцем."
Дивно, що Сітчин в той же час, нмсд, робить очевидну помилку, проголошуючи що біблейний господь (що строго за текстом не Бог-Творець Яхве, а саме господь-бог Єгова) - це щось інше, аніж один із т.з. богів, можливо навіть широко відомий Мардук, що царював якраз в часи проголошення "обраного народу".
Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
Бо якщо ставити, як і було "алеф", то вся перекручена "Тора" розсипається. Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів. )
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Біблія. З "а" (алеф), чи з "б" (береш)?
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Що приховує в собі Біблія з найперших слів (Тори)?
Або чому - не з "а" (алеф), а з "б" (береш)? ))
Уривок із Захарія Сітчина
"Ми переконані, що такого роду твердження, що свідчать про те, що Єгова створив не тільки Небо і Землю, але також Елогім, «богів» -аннунаков, мають відношення до загадки, яка протягом багатьох століть не дає спокою дослідникам Біблії.
Чому найперша строфа Біблії, в якій мова йде про Початки, починається не з першої літери алфавіту, а з другої?
Важливість точного початку повинна була бути очевидною для укладачів священного тексту, проте вони запропонували нам наступне:
"Брешит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
що, зазвичай, перекладається як
«На початку створив Бог небо і землю».
Оскільки літери єврейського алфавіту використовуються і в якості цифр, алеф (від неї сталася грецька альфа) має значення «одиниця, перший» - тобто початок. Чому ж, дивувалися вчені і теологи, створення світу починається з другої літери, бет, значення якої - «два, другий»?
Причина цього невідома, але якби першою літерою Біблії була алеф, то результат вийшов би просто неймовірний!
Перший рядок виглядав би так:
"Аб– решит бара Елогім ет Ха-Шамаим вет Ха-Арец"
"Отець Початку створив Богів, небо і землю"
З цією невеличкою зміною, коли «Початок» починається з першої літери, з первозданного хаосу проступає фігура Творця всього сущого - Аб-решит, «Батька Початку». Сучасні вчені придумали теорію «великого вибуху», що пояснює походження Всесвіту, але вони не можуть сказати, хто викликав сам «великий вибух». Якби Книга Буття починалася належним чином, то Біблія - яка дає точний опис еволюції і дотримується найбільш розумної космогонії теорії - давала б нам відповідь на це питання: Творець, Який створив все суще."
......................................................
"Не підлягає сумніву, однак, що колись перший вірш Біблії починався з першої літери алфавіту. Наша впевненість заснована на рядках з Апокаліпсису (Одкровення Іоана Богослова, Новий Завіт), що передають слова Господа:
"Я Альфа і Омега, початок і кінець, перший і останній"
Ця заява, що повторюється три рази (1: 8, 21: 6, 22:13), пов'язує першу букву алфавіту (грецького) з Початком, а останню букву з Кінцем, причому Господь є не тільки початком всього сущого, але й кінцем."
Дивно, що Сітчин в той же час, нмсд, робить очевидну помилку, проголошуючи що біблейний господь (що строго за текстом не Бог-Творець Яхве, а саме господь-бог Єгова) - це щось інше, аніж один із т.з. богів, можливо навіть широко відомий Мардук, що царював якраз в часи проголошення "обраного народу".
Чому це вкрай важливо? Щодо першої букви?
Бо якщо ставити, як і було "алеф", то вся перекручена "Тора" розсипається. Бо там всюди юдейський господь-бог бореться з іншими богами, заповідає не знатися з "іншими" богами, що точно не властиво Творцеві богів. )
Тут надано уривки із книги Захарія Сітчина "Божество 12-тої планети"
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Божество 12-тої планети. Захарія СітчинДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію