ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
Ісая
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Смичкове
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
* * *
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Прощай!
Ох і чудово із цим Дон Жуаном!
Вірність - легкий вітерець.
В пущі любитися затишно, гарно -
Нащо весільний вінець?

Карії очі, чорнії брови,
Пестощі, сни наяву.
Зрада струмує у погляді, слові -
В шлюбі на повну живу.

Ну, а опісля наводиться глянець,
Хутко вдягаю фартух.
І не дізнається, хто цей коханець
Муж мій, рогатий лопух.

В ліжку сьогодні усіх переплюну,
Бахура вводжу у курс.
Раптом кохання порвалися струни,
Доля промовила "Упс!".

Равлик від болю сховався у мушлю,
Сохне любові ручай.
Пише на дзеркалі парубок тушшю
Слово єдине " Прощай!".


10.02.2018р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-02-11 13:50:15
Переглядів сторінки твору 2770
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.938 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 14:28:35 ]
"Але кохання порвалися струни," Наголос А́ле ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-11 14:59:19 ]
Дякую, підправив.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 16:20:31 ]
На мене пародія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 18:02:17 ]
Як так? Ну це вже щось несусвітнє! То Ярослав знайшов у моєму вірші про самого себе свою персону, то Ви. Це ж -ПОЕЗІЯ! Літгерої мають своїх двійників і у житті. Нічого нового. А ми просто фантазуємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-11 18:26:46 ]
І про мене тут написав...)))!Ужас)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 15:01:28 ]
склиці... Це що?
Карії чорнії - стилізація під пісню на слова К. Думитрашка, що вважається народною.
Геть но
не подобається мені таке... поряд із інклюз
монета, що повертається до господаря.
Яка честь...жінка ж заміжня...не цнотлива.
перед хто завжди кома...
Але наголос навіщо на А... алЕ має бути.
Недбало... поспішає автор. Розхристано.
Вподобавбугай вб


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 15:03:26 ]
раптом кохання......... наче струни рвуться повільно.
Завжди раптом. Попрацюйте над віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-11 15:14:16 ]
Дякую. Є робота. А з інклюзом у мене інші алюзії. У чесному подружньому житті честь завжди повертається до господаря, а у зрадливому - губмться назавжди. Десь так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 15:32:29 ]
честь повертається... яка саме... хто її господар...
та, яку радять берегти змолоду...
Подружнє життя... Все більше за життя соло, тенденції такі в Європі.
https://innovationhouse.org.ua/statti/sto-let-odynochestva-lyudy-vo-vsem-myre-vybyrayut-zhyzn-solo/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 15:46:32 ]
Складно все це. От баби наші та мами радили жити разом до гроба, перебіги туди-сюди вважали зрадою, ненормальністю. А нині і справді тенденції невтішні. Власна честь роздається щедро, з розмахом. І ця рідкісна дорогоцінна монета вже не повертається до господаря ніколи. Я довго думав, чи ужити тут таку паралель. Вирішив - хай залишиться. Але це ще не остаточний варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 15:43:15 ]
Смердить від Ерметова. Жодного пристойного вірша не прочитала його авторства. Маячню продукує. Нице.
Де саме я дала привід себе називати отак... Сайт нині для війн, драчок. А був же хороший ресурс...
От минув майже місяць. Що змінилося?
Не повернеться Любов Бенедишин.
Я, продемонструвавши повернення, зачиню браму.
Повернуся, можливо, коли клонам буде некомфортно.
Але нескоро. Борітеся - поборете засилля клонів..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-11 16:15:26 ]
Пане Єрметов! Спротив учителю можна чинити, коли станеш сам майстром. Але й тоді не треба, бо і сам себе не поважатимеш, і люди. А поради слушні. Зараз люди звикли писати без критичної нагайки. От і вилазять не твори, а вилупки.
Окрім того Ви тут знову образили жінку. Майстриню з Великої букви.
У Вас що - комплекси? Циці вчасно не дають? Хочте - мвзюкайте мене. Хоч і це у Вас виходить, як і завжди, незграбно.
Якщо Вам не подобається творчість Майї Залізняк - обходьте її стороною. І бажано б було вибачитися перед нею. Якщо у Вас залишилися хоча б крихти честі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 19:05:41 ]
Заздрість фраєра згубила.
Навчити Сушка автору Ерметові не під силу.
Потенціал Сушка неабиякий.
Автор Ерметов, що розмножується клонами...лютує, бо нічого вартісного, оригінального поки що не може явити ПМ.
Сам себе коментує. Тхне від його зневаги.
Яка причина? Хто скаже? Чому така зненависть до Сергія Гупала, до мене... чому він пише про нас...
Бо не плигне Ерметов вище своєї планочки - віршової.
Не провокую Ерметова, блокую, але сторінки його не всі блокуються.
Може, адміністратор зреагує на цього автора порведінку. А я попрощалася. До очищення сайту від цього пана та його відростків...

Балеринам у пуанти леза клали, а тут яскравим...скабки на доріжку жбурляють неабиякі нахаби-"величини".




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 19:42:46 ]
Ми обоє - "злоякісні пухлини"...хм. Розумію, аж як розумію. Треба про це завтра написати. А рецепт гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 19:12:20 ]
На прохання Сергія Гупала Редакція майстерень заблокувала Валена Серца. Клони цього автора множаться.
Ерметов лишається і веде себе неадекватно.
Приходить на мою сторінку, ображає. Скільки його ніків клонів слідить? Кому це потрібне?
Любов Бенедишин менш важлива для сайту, аніж він? Я не потрібна...
Прикро. На сторінці своїй написала причину свого зникнення з ПМ. Не коментую. Не публікуюся до створення на ПМ атмосфери, сприятливої для росту майстерності авторів. Це все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-11 21:08:52 ]
Прошу не переживати. Є ще порох у порохівницях. Відпрацьовую щиглі, репани, відшукав для ближнього бою віслючу щелепу. Найкраща відповідь - це сатира. І вона буде.