ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2021.01.20 14:25
Є такі періоди життя,
що здаються й досі головними
від Еллади до епохи Риму,
у які немає вороття,
поки не замінимо новими.

І втішає, і лякає нас
наша зміна – діти та онуки...

Серго Сокольник
2021.01.20 12:58
Ти по воду ішла.
Спрага змучила тіло.
І знайшла. І пила.
Бо хотіла... Хотіла...
Я тебе напував,
Мов колодязь оази.
Пил пустелі, my love...
Я тоді перифразом

Тетяна Левицька
2021.01.20 12:46
Небо трусить сніг лапатий,
розсипає чисту вату
на дерева і дороги -
час подякувати Богу.
Я іду защедрувати
до кумів, близенько хата.
Зорі - казкою містерій.
Лунко стукаю у двері.

Володимир Бойко
2021.01.20 11:11
Ой, отримав юний слон
У презент крутий айфон.

Ох і важко слоненяті
У айфоні розібратись.

Все кудись чомусь тікає,
Зависає і зникає.

Сергій Гупало
2021.01.20 09:36
Птиці мерзнуть он там, у задвірку,
Ніби пси без господаря долі.
Це ж бо Всесвіту випала дірка
На район цей – сіренький і кволий

Боже, дай-но натхнення, цидулку,
Щоби гідно цей світ оцінити,
Не відчути: для декого мулько,

Іван Потьомкін
2021.01.20 08:56
«Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий.
А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать

Сергій Губерначук
2021.01.20 08:02
Море і мрія.
Зима і мороз.
Сльози на віях.
Розлука й серйоз.

З кров’ю на лезах
долають глибінь
кілька поезій

Микола Соболь
2021.01.20 04:41
О, Боже!
Даруй нам не понти, а розум
свою гординю побороти.
Дай возлюбити, хто напроти
й життєві пережити грози…
Бездушність нас зростила в світі.
Ми байстрюки соціалізму
через його криваву призму

Олена Малєєва
2021.01.19 20:51
Я питаю ввесь час
Який сенс у твого життя,
Вередую, гупаю ногами,
Аби не чути правдиву відповідь про те,
Що єдиний твій сенс це я.

Я слухаю ночами, як стукотить вода у крані
Я думаю, що в цьому є щось символічне:

Ігор Деркач
2021.01.19 20:09
Які хороші канули часи
до епідемій, і до карантину....
Якщо Ти, справді, Господи, єси,
скупай усіх у купелі роси
і відведи каральну гільйотину.

***
Воюємо. Я знаю, що залізно

Олена Музичук
2021.01.19 20:00
І за цикли, й за сонети
не чекай, – віват!
Неоцінені акценти...
приморожені поети...
осовілий сайт...

***
Караюся, але не каюсь

Олена Лоза
2021.01.19 19:38
Якось бігла по сніжку
Мишка-сіроспинка,
В полотняному мішку
Несла під ялинку
Десять макових зернят
І шматочок сала,
Для маленьких мишенят
Матінка поклала.

Олена Лоза
2021.01.19 19:05
Віддавна в світі повелось,
Якщо ти лицар, а не лось,
Якщо не земляний хробак -
Чини ось так, а не інак.
Вирішуй, хто ти - троль, чи гном,
І на чиєму боці?
Добро залишиться добром,
Лайно залишиться лайном

Ніна Виноградська
2021.01.19 18:28
Втекли хвилини із мого життя,
Зібрались в купу, стали з них години.
В минуле відійшли, у забуття,
Не вернуться, накрила час лавина.

Оте, чим я усі роки жила,
Сплило кудись, втекло у різні боки…
А почалось давно з мого села,

Ніна Виноградська
2021.01.19 18:25
Цю втрату душ розпочали не ми,
А ті, хто підло вліз у владні кола.
Топтали нашу мову чобітьми
Кремлівські зайди, правнуки монгола.

Щоб розділити вже навіки нас,
І віру в правду між людей убити,
Вони зробили все, аби Донбас

Ніна Виноградська
2021.01.19 18:21
Нарешті сніг за синіми вітрами
Засипав землю, впав у ручаї.
І звідусіль ці хуртовинні гами
Об вікна б’ються і летять в гаї.

На вулицях великі кучугури,
І діти вже давно чекають їх.
А небо над землею висне хмуро,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Гуменчук (1986) / Проза

 Снігова баба
Шльондри кашляли глибоко та густо. З кахиканням навколо їх молоденьких чепурних і не дуже голів здіймався сметанно білий туман. І це розпалювало азарт. Спробуй влучити в живу конвульсуючу мішень, та ще й, як співав класик, понад хмарами.

Анжела й Сніжана плакали. За звичкою вони робили це навкарачки, тож виглядало те цікаво. Сльози шльондр мішалися з порошком і здерти наманікюреними пальцями неподатливе липке тісто з обличчя було просто нереально. В кутку, прикриваючи голову й нирки, сутулою собакою скавучала Лілі. Агата й Елеонора бадьоро пританцьовували під градом кульок і відчайдушно намагались прикрити обличчя. Перша страшно зиркала з-під темних припорошених окулярів, друга – з-під панчохи, знятої з власної ноги на третій хвилині обстрілу. На фоні коліжанок героїчно трималась досвідчена Сюзанна. З дитячою цікавістю вона зиркала в дула маркерів і, здавалось, єдине, що її турбує – вогник на кінчику затиснутої в тонких пальчиках папіроски. Він не повинен був згаснути і Сюзанна знала, що така її віктимна поведінка неабияк заводить альфачів. Як співав класик, українські дівчата музичні.

За п’ятдесят метрів навпроти шльондр стояло шестеро голих по пояс накачаних аполлонів у респіраторах та захисних окулярах. Як вояків громадянської війни, кожного з них оперезували кулеметні стрічки з порошковими кульками замість гільз. Закохані у самих себе, вони вистрілювали, як співав класик, ленту за лентою.

Аполлони оплатили пакет «До першої крові». Шльондри ж трималися гідно й уже десять хвилин жодна з них не думала ні вмирати, ні бодай непритомніти. Яка вже тут кров? Клієнти ж уздовж і впоперек користались своїм правом на безліміт набоїв. Аполлони пітніли, власник галереї терпів збитки.

Чотири роки тому майбутній власник, як співав класик, креативив у Голландії фінансові ідеї, й зрозумів, що справжні гроші тримаються на трьох китах – проституції, зброї та наркотиках. Уже за рік спритний репатріант поєднав три в одному й відкрив у потрощеній вінницькій промзоні VIP Glamour Lounge Luxury Shooting Gallery, де по шльондрах стріляли кокаїном. Символічно заклад було названо «Сніговою бабою» – впливові дяді в його стінах те й робили, що бавилися снігом та бабами.

Та в кожного бізнесу свої факапи. Альбоми музикантів виставляють в інтернеті за місяць до релізу, виноградники виноробів нищить виноград, в кодах програм знаходять баги. До кокаїнового тиру, як оце сьогодні, завозять незламних шльондр. Як співав класик, shit can happen.

Зазвичай власник спостерігав за стрільбами крізь спеціальне віконце свого кабінету. Середній сеанс гри тривав 5-7 хвилин, після чого з носів дівчат йшла кров і це був кінець. Іноді вони вмирали, але то таке… Для рентабельності тих п’яти хвилин було більше, ніж достатньо. За умови, що квартал пройде без чиновницьких перевірок. А вже кожна наступна хвилина – збитки, з котрими треба щось робити. Не чекати ж, поки злидні, як співав класик, затанцюють в хаті краков’як.

- Диви-диви, он та вже ригає!

Агата присіла й, судомно здригаючись, демонструвала аполлонам свій внутрішній світ. Чи варто уточнювати, що в шлунку шльондри навряд чи виловиш якусь естетично привабливу штукенцію?

«Хоч би кров’ю ригала, курва, вже б і розійшлися. Game over – він і в Африці game over. Але ж ні…» - забідкався біля свого віконця власник.

– Давай, тисни гачок! – з підлоги прогарчала шльондра аполлонам. Так класик, до речі, теж співав – на альбомі «Земля». Агата точно про це знала. Бо в першу чергу вона жінка, а потім уже актриса й усе інше.
Аполлони з огидою перезирнулись та скерували всі свої стволи на Агату.

«Сука, зараз ці месники-МНСники тільки на неї лям вбухають… Вкатають її в кокс, як піонера з горном в гіпс», – буркнув власник. Він тут же підскочив зі стільця до стіни, витягнув шнур, видавив скло й смикнув рубильник. Класик у хрипучому динаміку саме співав «...усталий гасподь виключіт свєт...».

Рев невдоволених альфачів ледь не зірвав стелю разом із п’ятьма поверхами мертвих цехів над нею.

– Хлопці, вибачайте, та, схоже, кіна не буде, – розшаркуючись, власник з’явився перед клієнтами з ліхтарем у руці й винуватим виразом на обличчі, – знов це обленерго, чи хто там, щось рихтує. Горіли б вони...

– Та, бля...
– Тільки розігрілись!
– Я її майже завалив.
– Все розумію, але що поробиш? В мене від цих вимикань такі збитки…
– Та да, з вашим бізнесом… – примирливо відмугикались аполлони й пішли в душ.

За півгодини клієнти розійшлися, шльондр вивели-виволокли на свіже повітря, дали добові, по шоколадному батончику для реабілітації, та відправили чи то на чотири сторони, чи то під три чорти. Сніжана під руки повела Агату додому. Лілі сіла на лавочці й втупилася в точку. Сюзанна допалила, нарешті, свою папіроску, після чого застрибнула до тролейбусу й зникла за горизонтом. Анджела й Елеонора, в яких із грошима було, вочевидь, зовсім сутужно, напрошувались на ще одну зміну, та їм грубо відмовили. Не сьогодні.

Попрощавшись з усіма, власник зачинився в Shooting Gallery, увімкнув світло й витяжку, вимкнув ліхтар. Дивитись, як кокаїновий пил поглинає система вентиляції, не було жодного бажання. Треба було рахувати, в яку суму обійшовся цей корпоратив, прибрати зал, домовитись за нових шльондр, новий кокаїн та інші витратні матеріали. Завтра насичений день – зранку Свідки Єгови, ввечері прокуратура гулятиме...

А загалом – нормальний бізнес. Якби не всі ці перевірки, на які коксу не наберешся. Тому іноді треба просто вимикати рубильник.

27.07.2017.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-28 16:42:31
Переглядів сторінки твору 257
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.477 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.788 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.22 10:41
Автор у цю хвилину відсутній