ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Він був сліпий




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-27 12:59:59
Переглядів сторінки твору 7150
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 13:42:03 ]
Ваші поезії красиві, натхненні.
Повтор "рвала" тричі у рядку...чи вмотивовані, адже синонімів чимало...
сліпі...сліпі..сліпої - теж кілька разів, мабуть, такий авторський задум.
Половіння. Мабуть, Ви відштовхувалися від пал....паловіння.
Половіння.
У кожного поета свій стиль... Я - за використання синонімів, хтось за повтори.
Даруйте, якщо мої роздуми зайві.
Щиро.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 14:30:31 ]
Повтори справді є авторським задумом. Це не помилка, не недогляд, чи лінь.)
"У пАловіні" мав би стояти наголос, пАловінь від вогню, вогняні язики... То, розмовне, що належиться мові мого краю...
За коментарі вдячна, пані Світлано. Коли є думки збоку, легше побачити собою ж написане. І тоді або утверджуєшся у думці лишити у тому вигляді, в якому первісно подано, або коректуєш, керуючись слушністю зауваження.
Тому, дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 17:14:18 ]
Аделечко, а може він не сліпий, все бачить, просто стомлений і вже не хоче помічати заклику... У нього період ремісії, дай Боже, щоб перед оновленням життя?! Як тобі така версія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 21:03:08 ]
Тоді це буде вже інша історія, Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-03-27 17:36:33 ]
Чуттєво. Тут можливі кілька сюжетів. І кожен з них трагічний. Чому так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 21:05:54 ]
А чому б ні?)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 17:37:46 ]
Він... замислилась хто це?
Поводир?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 21:06:43 ]
Залишаю простір до фантазії і свого бачення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-27 21:08:18 ]
І я двічі перечитав текст, але чіткої, конкретної відповіді не знайшов, - мабуть, поводир, або Бог незрячичий - хто ж іще може бути?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-27 21:09:24 ]
...незрячий, - перепрошую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 21:18:48 ]
А то у всьому мусить знаходитись чітка відповідь?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-27 21:22:32 ]
Не завжди, Адель, але хоч підказка якась повинна бути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 21:25:36 ]
Даю підказку. Але роблю то вперше і в останнє.))
Бо і її не мусить бути. Лише, як рідним ПееМівцям. ;)
Не поводир. Не Бог. Людина. Слабка людина, слабкістю котрої твориться її світ (існування) та тісно дотичних до неї інших.
Гадаю, пояснювати ще й те, що те існування гірке, вже нема потреби?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 21:44:10 ]
Тоді хто такі вони?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 23:17:41 ]
Дотичні до неї інші, пані Любо, я це вище написала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-27 22:52:31 ]
Тоді тут уже відповідь очевидна - ми.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-27 23:18:57 ]
Якщо ви маєте поруч сю людину, то таки так - ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-28 09:31:58 ]
Аааааа! Та не волай, що був сліпий, а покажи словами...)))От ТОбі дарую свій віршик...

Над крышами домов, над талыми снегами
Холодный блеск звезды и месяца обвал.
Какой-то музыкант незрячими глазами
Увидел этот мир и в струны заковал.

И слышен дивный звук несбыточных желаний,
И кажется знаком далёкий, трудный путь.
И ты спешишь узнать правдивость предсказаний, Забыв, что никогда былого не вернуть.

Очнись, – не ты одна последнею надеждой
Стремишься избежать возможного конца.
Теряясь навсегда, оставив всё, как прежде,
Уходишь, не прозрев, за музыкой слепца.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-03-28 09:41:07 ]
Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2017-03-28 10:00:30 ]
То є так. То є навіть браво і бравісімо!))))
Але я хочу інакше. Я хочу про те, про маю потребу у тій формі, як бачу то я.)))
Я дуже вдячна усім співчуваючим моїй недолугості, я то ціную, а проте, тяжко вибачившись, і не зваживши на незрозумілості у віршах тих, хто прагне чіткости від мене... лишу так.
Ще раз тяжке-гірке сорі.))