ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Дитячі пацьорки
Не цурайтеся водиці

Марширують каченята,
індичата, гусенята –
поспішають до водички
вмити дзьобики у річці.
Умиваються й звірята:
лисенята і зайчата,
ось і дядечко ведмідь
суне митися убрід.
Тільки свинки – от ледаща –
не вмиваються нізащо.
Недарма сміється татко:
«Ти замурзане пацятко!»
Хто цурається водиці –
тому сон гидкий насниться,
тож вмивайтеся, малята, –
хай цвіте на личку свято!


Скільки хлоп’яток?

Гнат, Остап, Данило – славні імена.
А хлоп’яток скільки? – загадка складна.
– Сміх та й годі: скільки? – Троє! – скаже всяк:
порахуй спочатку, можна і навспак.

Та сміятись рано й тішитись дарма –
істини у вашій логіці нема:
двоє тут хлоп’яток – це Остапчик Гнат
і Данилко-родич з прізвищем Остап.


Медвідь

Влітку зранку й на обід
медом ласує ведмідь,
а узимку клишоногий
не вилазить із берлоги.
Сни солодкі у ведмедя –
лапи з літа пахнуть медом:
у берлозі на канапі
цілу зиму смокче лапи.


Лев

Скаже не лише казкар,
хто у звірів бог і цар –
знає і дитя мале:
цар у лісі – грізний лев.


Акровірші з назвами міст

***

Кий давно у захваті прорік:
Ич, яка перлина на Дніпрі,
Їй Хрещатик буде до лиця
В золоті столичного вінця!

***
Лев у брамі міста* не дріма,
Ь (знак м’який у назві – недарма),
Віковічні мури-вартові,
І Високий Замок угорі –
Вас у гості кличе древній… (Львів)


***
Живописне, мальовниче,
Облюбоване містечко**
Всіх у гості радо кличе –
Коло Львова недалечко.
Вам цікаво? – то скоріше!
А куди? – по назві з вірша.

_______
*зображення на гербі міста
**Рідне місто автора





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-26 21:43:29
Переглядів сторінки твору 2970
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-01-26 22:00:03 ]
Коли людина талановита, то вона може зрушити гори!
Дякую за чудові вірші для малят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-26 22:20:54 ]
Дуже люблю гори:))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-26 23:00:22 ]
Мирослав - малечі
казочки лелечі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 09:05:59 ]
Нам з Вами, Ігоре, (за віком) саме до речі розповідати казочки малечі.:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 04:21:44 ]
Таке враження, що у Львові кожен другий житель - поет. А віршики чудові, проти тих, що, часом у книжках, чи букварях. Легко читаються і змістовні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 09:08:41 ]
Дякую за враження, Вячеславе!
Як казав один політик: "Я не перший, але й не другий":))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-27 14:19:05 ]
Отож, начебто инший жанр, ще незвіданий, але коли береться майстер, то виходить зворушливо і гарно. Відчуваються флюїди добрости в рядках і між ними. Вітаю, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 19:18:14 ]
Дякую за відвідини у новому році, друже! А той инший жанр мені близький ще з раннього дитинства мого старшого внука, який тепер вже на голову вищий від мене:)
Теплий коментар...Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-27 17:09:50 ]
Випробую, Мирославе, твої вірші для дітей на своєму найменшому. (Не буду щодо меншого уточнювати - нехай думають люди, що я ще дуже молодий):)). Але упевнений, що ці вірші хлопцеві сподобаються дуже - як і мені. А ще - чудово, що прославляєш ріне містечко. Не пригадаю, чи хтось з авторів робив це в жанрі акровіршів до тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 19:22:09 ]
Я теж, Богдане, випробовую їх на своїх менших (а тепер скажу тихо, щоб інші колеги не чули:)) - внуках.
Дякую за теплі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-27 22:37:38 ]
Уподобала акровірші, з любов'ю вони до міст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 16:40:56 ]
...і до дітей:))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 11:08:53 ]
Дитячі вірші принесли мені призабуту радість неповторних днів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 16:42:17 ]
Це тепер, Вікторе, одна з наших призабутих радостей...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 14:52:24 ]
Добре, коли поет знає дитячий світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 16:43:33 ]
Бачимо тепер цей світ очима наших внуків...
Уклін!