ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2021.12.02 20:16
Весна вступала у свої права.
Хоча вітри ще прохолодні дули
Та вже зеленим килимом трава
Укрила степ, уже тепло відчула.
На сонці вигріваючи боки,
Широкі балки розляглися степом,
Спускаючись неквапно до ріки.
Кому-кому, а їм, напевно, тепло.

Юрій Лазірко
2021.12.02 18:47
з того часу як глибина твоїх очей
вибігла до мірки перекинутої чарки
і замулила погляд
викашлюючим нісенітниці
хмелем
нам не бракувало
її

Юрій Лазірко
2021.12.02 18:44
бачу сон
цей дивний сон
диму змій
і грамофон
плаче про
mi corazon
і там te amo теж

Юрій Лазірко
2021.12.02 18:42
дощ у душі
краплини тебе
мов день без небес
він видихся весь
у вірші

спогадів дим
очей глибина

Сергій Губерначук
2021.12.02 15:33
Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?

* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.

Тетяна Левицька
2021.12.02 10:27
Ми всі там будемо, та не одразу —
На небеса у черзі стоїмо.
Прощаємо небіжчикам образи,
І не жаліємо живих, наразі, —
Гріх за кермом.

Збирає вічність мито, — в кожнім домі
За упокій душі свіча горить.

Микола Соболь
2021.12.02 06:28
Ярмо собі накинули на карк
і тягнем балагулу* з балаганом…
Тепер країна швидше – зоопарк
з її давно сплюндрованим Майданом.
Хотіли краще? Та пішло не так.
Втрачаємо державність і свободу.
У «слуг» нарідних, звісно, все ніштяк –
для виборців товчуть

Віктор Кучерук
2021.12.02 05:03
Мої ровесниці – надії
З душі виштовхують нуду.
Появі їхній я радію,
Хоча полегшення не жду.
Не сподіваюся наївно
В прихід успішних розцвітань,
Якщо розвіює нищівно
Життя початки сподівань.

Юрій Лазірко
2021.12.02 02:07
коли тобою світ вже відболить
як сад грозою в літнім завіконні
коли любов’ю випалена мить
золою опадатиме в безсоння

я відбиратиму у тиші ніч
і вибиратиму для слова клітку
а зрізи крил гоїтиме мені

Ванда Савранська
2021.12.01 22:46
(Переклад)

Дивне дерево зі Сходу
У саду зронило лист.
Таємниці насолоду
Нам листочок цей приніс.

А чи сутність він єдину

Ольга Олеандра
2021.12.01 19:50
Тьмяне тремтливе світло нічника.
Легесенько погойдує колиску
Невтомна, хоч і стомлена рука.
Лунає колискова. Ніжним блиском
У вікна заглядають зірочки.
Ніч огортає ковдрою м’якою.
По хвилях хмаринкової ріки
Сни поспішають доброю юрбою.

Володимир Бойко
2021.12.01 18:22
Згіркла сльоза пам’яті
З неба сяйне місяцем.
Межі недосконалості
Заочі перемістяться.

Не осягти похапцем
Світу пізньоосіннього.
За виднокіл котиться

Вікторія Лимар
2021.12.01 16:40
Інколи треба рубати з плеча
Для остаточного рішення!
Складнощів, сумнівів теж вистача,
Душу вразливу втішити.

Час може якось змінити думки.
Внести нові корективи.
Інша картина… Усе навпаки

Володимир Невесенко
2021.12.01 13:48
…А діти вмирали тихо –
на свято Усіх Святих.
Не чулось у хаті сміху,
а тут уже й плач затих.

Лиш мати молилась: «Боже ж,
прости, що просить прийшлось.
Із всього, що дати можеш,

Микола Соболь
2021.12.01 07:38
Іноді так хочеться сказати:
провались усе під три чорти.
Нерви, мов натягнуті канати
і не бачиш стежки до мети.
Йдеш наосліп. Ніби й недалеко.
Та себе за втому не карай.
Душі в Божий світ несуть лелеки,
журавлі ж назад, – за небокрай.

Віктор Кучерук
2021.12.01 05:13
Завтра буде морозяний грудень
І за обрієм зникне сльота, –
І мене поцілунком розбудять
Ненаситні жіночі вуста.
Засніжить на світанні раптово
І побілить простори умить, –
І нарешті почується слово,
Від якого душа затремтить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Євген Федчук
2020.02.03

Олександр Панін
2020.01.12

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 ОРФЕЙ І ЕВРІДІКА. Маленька поема-діалог
Поема створена у співавторстві з поетесою Тетяною Череп-Пероганич

У людства далеко не кращі часи...
Спинись і послухай оті голоси,
Що чути, неначе потік джерела...
Немов поцілунок, торкнеться чола

Кохання одвічного спомин віків...
І кожен шукає до нього шляхів...
Та, хоч буревієм шляхи замело,
Кохання надія вінчає чоло.
..........................................
… Моя Еврідіко, чому я не зміг
Дотриматись слова –
Ще крок – і поріг…
Ступили би з мороку в царство любові.
Як жаль, що розтануло все на пів-слові…
На ложе любові поклав би тебе…
Та де ти, кохана, тепер? Де ти? Де?

А тілу так хочеться втіху відчути…
Із Царства ж Аїда назад не вернути…
Ти там, а я тут. Тішу спомином серце:
Коли ми удвох… Щастя дощиком ллється…
Як хвилі на морі – одна до одної -
Отак ти і я…
Двоєднання з тобою…

Цілунками пестив би знов твої груди…
Тепер тільки спогадів музика всюди…
....................................................

І спомином, повним п’янких протиріч,
Відлунням у горах нашіптує ніч...
....................................................
- О ні... Ну не міг ти, Орфею, чекати,
Допоки ми вийдемо з царства пітьми...
Твій розум, затьмарений місяць Гекати,
Накази Аїда здолати посмів...
Нездійснена мрія...
Та я розумію...

А як ми кохалися... Вуглики жару-
Твої поцілунки на тілі рясні...
Як, втомлений шалом, ти грав на кіфарі,
А я танцювала в оголенні снів...
І дихали груди...
Цього вже не буде...

П”янкий, наче ночі царя Валтасара,
Твій погляд востаннє пекельним вогнем
Обпік мене всю, спопеляючи жаром...
О, як же ти прагнув... Ти прагнув мене...
Мене вже немає...
Та я вибачаю...

Немає... І лиха я шепіт сприймаю...
Глумління розпусти... Йому залюбки
Приниження гідності... Знаю... Я знаю-
Вакханки розірвуть тебе на шматки,
О мій кіфареде,
Мій мащений медом...
.............................................
Розлука приходить, коли не чекаєш.
Спочатку знаходиш – а потім втрачаєш.
Печальні минулі історії вчать

Нас слово тримати, аби не втрачать…
Аби не губили ніколи повік
Орфеї коханих своїх Еврідік.


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116121703487



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-17 10:47:47
Переглядів сторінки твору 3869
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.11.29 20:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 11:46:37 ]
Чудово, Серго! Відчувається, що жінка приклала руку до Вашої поеми."Коли ми удвох… Щастя дощиком ллється…",
так може сказати тільки жінка.
Може тому, так пристрасно вийшло, бо ви доповняли один одного, молодці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 11:49:11 ]
О, Ви здогадливі))) Не кожен відчуває, хто веде яку партитуру))))))))))))) Мерсі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 15:00:12 ]
Не дарма ж Маяковський казав: Землю попашем, попишем стихи. Це - щодо співавторства. А щодо успіху, то він не такий очевидний без Орфея і Еврідіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 15:13:49 ]
Як в діалозі
-хто казав, що буде легко?
-ніхто не казав, що буде важко)))
Щодо успіху... Я не оцініюю себе сам) Виконання теми цілком достойне, і це вже непогано "на коврє із желтих лістьев" нещасної нашої укр. літ...
Скажімо так- АВТОРИ ЗАДОВОЛЕНІ. Як і читачі, доречі)))
Взаємно чекаймо нових тем і виконань.
Спасибі, Ігорю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-12-18 17:40:43 ]
Цікаво, чи наше шановне панство буває колись ЦІЛКОМ задоволене? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-12-18 18:49:32 ]
Я радий, що Серго розуміє мене без правки - без Орфея у Еврідіки. Ми, включаючи шановне панство, зайвими дифірамбами уже не дуже тішимось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-17 15:43:31 ]
Серго, раджу бути рішучішим у постановці питань і в їх розв'язуванні.)
Доброго співавтора маєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-17 15:46:33 ]
Вікторе) Я може і розв"язую питання, проте от що-що, та ставлю деякі питання ну от аж ніяк не я)))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-12-18 17:39:01 ]
"-Як важко на світло іти із пітьми...
Моя Еврідіко, мене обніми!
Лиш я озирнувся - глуха та німа
У царстві Аїда ти зникла сама..."
Шануймося, панство! Ніколи повік
Уже не вернути своїх Еврідік
З тих кіл, де наруга тенета сплела
Підступна, півсонна, тягуча та зла...
**********
Дуже майстерно написано. Браво, Таня і Сергій! Народилася в мене одна ідея, як цю тему іще можна обіграти. Але... почекайте, майте терпіння. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-20 00:04:39 ]
Ви ще та вигадниця, Ірен)))))))) Ціную Вашу творчість... А як Ви ловите тему!.. А які ми з Вами створили спільні речі!.. І ще створимо... Руку, мадам!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2017-01-20 23:37:25 ]
Я виконала свою обіцянку! Виставляю свою версію Орфея та Еврідіки!