ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
2024.04.21
21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Проза
Батькова історія про фашистів…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Батькова історія про фашистів…
(шматок неримованого та не правленого тексту)
… чому я досі не розказав цієї історії? - аж путін розсмішив своєю нинішньою параноєю про українських фашистів і я зрозумів одної миті після слів Домініка Арфіста : ця харизма невмируща… * що ситуація набула уже того-такого абсурдного напруження… і цього що я тільки-що сказав уже завтра (а може і сьогодні) ніхто - дай то Бог не второпає…
Батько зазвичай був небагатослівним… німецького слова: фафлюфтер… - що воно значило ми малі діти не знали - але це означало що батько були дуже сердиті… для нас - малих неслухів було досить… ставали шовковими… Пізніше я дізнався що в одна тисяча дев’ятсот сорок першому році його забрали в німеччину фашисти…
З тих уривків батькової розповіді перемішаної німецькими - як я розумів - поганими словами і тих уявлень про фашизм які нам давала тодішня дійсність моя свідомість не могла сформулювати якогось логічного висновку...
Про німецький порядок – було зрозуміло: з чоловіків на все німецьке село залишався один горбатий німець Фрідріх… і був порядок – ніхто і не пікнув… на дорозі конячого ланєгу (кінських випорожнень) не побачиш бо коням під хвости чіпали торби… але батьків товариш Петро (їх разом взяли в Німеччину фашисти) і господарева дочка Льореля все ж десь там собі сходились між снопами і тішились тихо як ті мишенята… надіючись що всюдисущий Фрідріх не довідається… але за кілька місяців це кровозмішення було видно усім… і як розказував батько: вішальницю привезли і поставили по серед села за півгодини…
Поняття чистоти арійської нації мені було зрозумілим - пояснили в школі. Що таке німецький порядок після сердитого батькового: фафлюфтер! - я чітко усвідомлював в одну мить… а от чому Петра не повісили? Чому одна німецька родина захистила того нерозумного Петра сказавши що то ніби то їхній син Йоган зійшовся з Льореляй коли був кілька днів в відпустці з фронту?..
- але ж то тату – фашисти - чому?
- ну і шо що фашисти… і фашисти не арійця внука захочуть… коли прийшла похоронка на сина (арійця)!
* Домінік Арфіст
мої...
(новорічна пісня арфіста)
Образ твору задивлений в харизму хижака
задимлений курильницями курій
чаклує знерухомлено Меркурій
фантомно зве Венерина рука…
віки пересторог і молитов
покидані в могилу перемоги
зціловані Юпітерові ноги
аж до кісток – не гоїть їх любов…
дістанеться далеких берегів
легенда чарівна кораблетрощі…
замилувані маревом всепрощі
мої нещасні… злющі… дорогі…
Анонім Я Саландяк:
... хай залишається в минулому така "харизма".
Домінік Арфіст:
ця харизма невмируща...
07.01. 2015 р.
… чому я досі не розказав цієї історії? - аж путін розсмішив своєю нинішньою параноєю про українських фашистів і я зрозумів одної миті після слів Домініка Арфіста : ця харизма невмируща… * що ситуація набула уже того-такого абсурдного напруження… і цього що я тільки-що сказав уже завтра (а може і сьогодні) ніхто - дай то Бог не второпає…
Батько зазвичай був небагатослівним… німецького слова: фафлюфтер… - що воно значило ми малі діти не знали - але це означало що батько були дуже сердиті… для нас - малих неслухів було досить… ставали шовковими… Пізніше я дізнався що в одна тисяча дев’ятсот сорок першому році його забрали в німеччину фашисти…
З тих уривків батькової розповіді перемішаної німецькими - як я розумів - поганими словами і тих уявлень про фашизм які нам давала тодішня дійсність моя свідомість не могла сформулювати якогось логічного висновку...
Про німецький порядок – було зрозуміло: з чоловіків на все німецьке село залишався один горбатий німець Фрідріх… і був порядок – ніхто і не пікнув… на дорозі конячого ланєгу (кінських випорожнень) не побачиш бо коням під хвости чіпали торби… але батьків товариш Петро (їх разом взяли в Німеччину фашисти) і господарева дочка Льореля все ж десь там собі сходились між снопами і тішились тихо як ті мишенята… надіючись що всюдисущий Фрідріх не довідається… але за кілька місяців це кровозмішення було видно усім… і як розказував батько: вішальницю привезли і поставили по серед села за півгодини…
Поняття чистоти арійської нації мені було зрозумілим - пояснили в школі. Що таке німецький порядок після сердитого батькового: фафлюфтер! - я чітко усвідомлював в одну мить… а от чому Петра не повісили? Чому одна німецька родина захистила того нерозумного Петра сказавши що то ніби то їхній син Йоган зійшовся з Льореляй коли був кілька днів в відпустці з фронту?..
- але ж то тату – фашисти - чому?
- ну і шо що фашисти… і фашисти не арійця внука захочуть… коли прийшла похоронка на сина (арійця)!
* Домінік Арфіст
мої...
(новорічна пісня арфіста)
Образ твору задивлений в харизму хижака
задимлений курильницями курій
чаклує знерухомлено Меркурій
фантомно зве Венерина рука…
віки пересторог і молитов
покидані в могилу перемоги
зціловані Юпітерові ноги
аж до кісток – не гоїть їх любов…
дістанеться далеких берегів
легенда чарівна кораблетрощі…
замилувані маревом всепрощі
мої нещасні… злющі… дорогі…
Анонім Я Саландяк:
... хай залишається в минулому така "харизма".
Домінік Арфіст:
ця харизма невмируща...
07.01. 2015 р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" Не як Шарлі ... репліка"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 10. Трансцендентальне вчення про елементи… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 10. Трансцендентальне вчення про елементи… "
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1356 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1356 seconds