ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Редьярда Кіплінга

 Редьярд Кіплінг Сассекс
Нам світ весь милий, та серця
Вмістить його не здатні --
То ж любим з милості Творця
Місцини благодатні,
Де б ми, як і Господь колись,
Любуючись Творінням,
Світ будувать би свій взялись
З любов'ю і терпінням.

Чарує Балтики сосна
Когось; ще інших -- звуки
Шептання пальм, що долина
В пасатах із Левуки.
Бо милий край нам, наче рай --
Й мені він теж опора:
Край, що так люб, мені так люб --
Мій Сассекс біля моря!

Не прикрашають ні сади
Його, ані діброви --
А лиш низьких горбів ряди:
Трава й глід -- їх покрови.
Та як пейзаж цей звеселя,
Як в просвіт крізь тіснину
Їх Вільд лісистий нам явля
Й красу його всю синю!

Й приліг на крейдяний обрив
Дерн мудрий -- незбориму
Життя жагу ту ж він явив,
Що й при солдатах Риму.
Де ж слід тих, хто тут бивсь, хто впав --
Боїв минулих знаки?
Лиш сяйво сонця й зелень трав,
Кургани й бівуаки.

З крильми просоленими бриз
Вздовж берега гасає;
Й свинець протоки там, де низ;
Де ж верх -- кряж нависає.
Коли ж туман з усіх сторін
Обляже -- передзвоном
Про це звістить церковний дзвін
Із корабельним дзвоном.

Нема джерел тут і струмків,
Що чар дають долині --
Утворений з рос і дощів
Ставок лиш на вершині.
Й трава, звіщаючи кінець
Дням літа, тут не чахне --
Один лиш тільки наш чебрець,
Мов райський ранок, пахне.

Радієм сяйву дня й теплу
У тиші благовісній
Й Творцю горбів цих шлем хвалу
В тутешній церкві тісній.
Тут ще й язичницьких богів
Зібрав союз їх кревний:
Зрина ще з Вільфріда часів
Й бентежить спомин древній.

Взять тридцять дев'ять графств-сестер:
Є, може, і гарніші,
Але -- в цім певен вже тепер --
За Сассекс не миліші.
Бери собі від Темзи й по Твід
Край, який до вподоби, --
Мені ж цей дай, де Рейк і Рай,
Й горби ці в трав оздобі.

Направсь туди я, де обрив,
В бік, що сіда вже, сонця --
Й одразу ж голизну б уздрів
Фігури Вельмінгтонця.
На схід йти -- Роттер там притих:
Втомивсь, хоч не з лякливих,
Петляти біля дамб сухих
Гординей обмілілих.

На північ вирушу -- й дубів
Могутніх бачу шати:
Як за красу б їх не любив --
Не вмієм цінувати!
На південь в Підінгхо піду --
Дельфіном золотистим
Зринає вітер, й там знайду
Волів на схилі млистім.

Й землі цій віддаєм серця,
Й стає вона своєю;
Й любов ця, пам'ять, звичка ця
Навік ріднять із нею.
Й це більш, ніж слів усіх запас,
Й від розуму сильніше:
Створив Бог з глини усіх нас
Й де глина -- нам миліше!

Нам світ весь милий, та серця
Вмістить його не здатні --
То ж любим з милості Творця
Місцини благодатні;
Бо милий край нам, наче рай --
Й мені він теж опора:
Край, що так люб, мені так люб --
Мій Сассекс біля моря!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-09 20:20:37
Переглядів сторінки твору 1643
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.629
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2007-03-09 20:59:45 ]
Примітки
Сассекс -- графство на південному сході Англії біля узбережжя Ла-Маншу.
Левука -- місто-порт на островах Фіджі в Полінезії.
Вільд -- горбиста місцевість на півночі графства Сассекс.
Бівуак -- розташування військ на відпочинок поза населеними пунктами, а також місце такого розташування.
Вільфрід (634-709) -- англо-саксонський єпископ.
Рейк -- селище в західній частині графства Сассекс.
Рай -- невелике портове містечко на сході Сассексу.
Твід -- річка на півночі Англії біля кордону із Шотландією.
Темза -- найбільша річка Англії, що протікає в її південній частині.
Фігура Вельмінгтонця -- давнє зображення людини, вирізане на схилі крейдяного горба біля селища Вельмінгтон в Сассексі.
Роттер -- річка в графстві Сассекс, що впадає в море біля портового міста Рай.
Підінгхо -- приморське селище в графстві Сассекс.