ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2021.11.28 11:32
…А що, Богдане, чи ТЕАТР – не ноша
На все життя – до праці й до меча?!
Чи Мельпомена, дівка прехороша,
Зронила шалю з білого плеча?..
Чи Ангел-херувим на полі бою
Прослав до ніг кирею золоту:
Вести ТЕАТР до поступу й розвою –
Посіяв в чолах пресв

Ігор Шоха
2021.11.28 11:06
Іду на дебати, оскільки
поезія все-таки є...
її «не приперли до стінки»
у кузні мадаме-месьє.

І слави не знищили клони,
і музу не б’ють наповал
за те, що веде перегони

Петро Скоропис
2021.11.28 10:56
Я двічі прокидався цеї ночі,
брів до вікна, і ліхтарі в вікні,
оривок фрази, мовленої в сні,
буцім крапками нівечили, й очі
утіхи не приносили мені.

Ти снилась при надії, після літ
і літ потал тривалої розлуки,

Сергій Губерначук
2021.11.28 09:00
Ми – нація. Нам слід добре пам’ятати все минуле. Нам слід читати себе без помилок. Людина, будь-яка, повинна жити з собою в майбутньому прогресі цілої нації і зараз з усієї глибини свого невеличкого людського серця – я повертаю до Вас усіх, мої лю

Олександр Сушко
2021.11.28 07:38
В Господа незвідані путі...
Що, не віриш, трясця його мамі?
Я - Верховний суперкамандір!
А не просто камандір! Утямив?

Бо Верховний - це вже майже Бог!
Деміург! Творитель мудрочолий!
Повторю стократно: янелох!

Віктор Кучерук
2021.11.28 05:24
На час дощів та холодів
Покину хатні стіни
І в край оливкових гаїв
Пташиною полину.
Там повно цвіту і тепла,
І завжди шурхіт моря, –
Там фіолетова імла,
Немов кришталь, прозора.

Микола Соболь
2021.11.28 05:19
– Така сумненька пані.
Налляти Вам вина?
Ну й що, що ми незнані
ото вже дивина!
Повідайте печалі,
розказуйте жалі…
Чи ми не зустрічались
раніше на землі?

Володимир Невесенко
2021.11.27 23:01
Було це в недільну днину,
ще й празник – хоч в клуб рядись…
Взяв батько свою торбину
і мовчки зібравсь кудись.
Здригнулись похилі плечі:
«Вернуся – мов – пообід…»
Ми нишком ізлізли з печі,
і сумно дивились вслід.

Нінель Новікова
2021.11.27 11:12
Наче біла пухова перина,
Рано-вранці лягла на поля…
Ну, тепер у теплі відпочине
Годувальниця наша – земля!

Запорошені сосни, ялинки –
То зима вистеляє постіль.
Божевільно кружляють сніжинки –

Нінель Новікова
2021.11.27 10:24
О, цей сірий, заплаканий січень!
Лиш дощами січе у вікно…
Спить за хмарами радість давно.
Щоб душа не впадала у відчай,
Ми святкові запалимо свічі –
В кришталеві бокали вино
Наливаємо. Ні, не багато,
Щоб відчути букет аромату.

Микола Соболь
2021.11.27 09:34
Вона свічу тримала у руках
та сили не було уже у плоті
і душу краяв непомірний страх,
і пам'ять тихо билась у цейтноті…

А вітер дув сильніше, сатанів,
ятрив невиліковні серця рани…
Пливли обличчя в спогаді катів

Віктор Кучерук
2021.11.27 08:12
Тіні зводяться навколо
Спалахнулої свічі,
Щоб родини збільшить коло
Біля вогника вночі.
І відразу не злічити
Всіх отих, що в хаті є, –
Рід мій, голодом убитий,
Нині тінями встає.

Ігор Деркач
2021.11.27 06:42
У дикий край малої батьківщини
мене і досі манять міражі
старої хати під горою, тину
і терену на нічиїй межі.

У пам’яті колючої душі
на острові квітучої долини –
мале гніздо великої родини,

Володимир Невесенко
2021.11.26 23:28
Миготить пломінець в бляшанці,
за вікном десь кричать сичі.
Квола дівчинка в колисанці,
троє хлопчиків на печі.

Жінка миску в руках тримає,
щось вимішує із харчів…
А хазяїна вже немає,

Олександр Сушко
2021.11.26 14:40
Браття та сестри! Змилуйтеся наді мною! Не душіть душу та серце в лещатах нашої дружби!- крикнув кум у літературному відеочаті і навіть пустив гірку сльозу, яка скрапнула на клавіатуру комп’ютера. А я, лісоруб Іван, сидів за його спиною та дивився як т

Олександр Сушко
2021.11.26 10:48
Кажуть, я не такий як треба.
Може й правда, а може й ні...
Бо у серці шматочок неба,
Водограї казкових снів.

Є і крила з вогню, сяйнисті
(заздрять ангели та орли).
Зір намистини-аметисти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лайла Ли
2021.11.19

Сергій Калюжний
2021.11.15

Евеліна Гром
2021.11.08

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13

І Батюк
2021.10.08

Славко Кара
2021.09.30

Ірина Басараб
2021.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 пролюбов
Образ твору коли вона кинула мого товариша,
якщо пам’ять не зраджує, – чи не вчетверте,
замість нього вкотре залишилося згарище,
на якому він і вирішив остаточно вмерти.
мовляв, нехай собі відтепер без нього
переймається цим світом – жорстоким і ніжним.
хай надривно поплаче.
і щоб плакала до-о-о-овго...
або хай посміється – він помер – це смішно.

купив найдорожчого бухла і курева
і поїхав за місто, на батьківську дачу.
був початок вересня, ще стояла курява.
але вже відчувалося щось тривожне наче.
він їхав і згадував, як вони познайомились,
вона на ходу – навіжена! – читала Сартра.
і всі його попередні знайомства і з’йоми
видались нікчемними і нічого не вартими.
як їх круто кидало-руйнувало-плющило,
і одразу ж – зцілювало і здіймало!
як геть усі напої здавались цілющими,
і було їм мало – так критично мало!
о! як вони сходились і розходились!
як безбожно сварилися і мирились!
як він спав через ніч на запльованих сходах,
міцно обіймаючи іржаві перила.
як вона не пускала його додому,
а він гатив – до крові! – кулаками в двері.
згадував спільну ніжність,
весь біль і втому, –
всі зіпсовані сніданки і всі вечері.
ця байда приковувала, як останні вісті, –
чи живий-здоровий там, чи в кінець не спився?
чи як він викинувся із вікна в під’їзді,
але було стільки снігу, що не розбився.
вона різала руки з-за нього тричі.
її двічі відкачували від коктейлю з ліків.
і насправді – це сильніше, ніж Данте й Беатріче,
ніж гамівня здоровому, ніж спорт і каліки.

і от він доїхав.
і почав готуватись, –
запалив цигарку й заходився пити:
скільки можна битися у ці стіни з вати,
скільки можна розходитися і любити!
він бухав – як востаннє. все дужче і дужче.
ще поставив вінілового Девіда Бові
і жалівся: – Девіде, це жіноцтво суче
вже не хоче розумітися на справжній любові.
затим прилаштував зашморг до абажура,
але тут йому привиділося – і його накрило:
так його кликала тільки бабця: – Шура...
а ще його обійняли променисті крила...

решту він не розказував ні мені – нікому.
лиш про те, що виплакав наперед всі сльози.
і як його попустило... від крапки – до коми.
а цього достатньо, щоб взятись за розум.
що справжня реальність – як горнятко чаю,
коли його смакуєш – неквапом, спрагло...
що чекає дзвінка.
що страшенно скучає.
і рівно через місяць вона його забрала.

ця історія реальна рівно настільки,
наскільки реальний мій товариш напроти.
я просив його – на вечерю – до картоплі кільки,
а він приволік кілька банок шпротів.
а за вікнами безодня – глибочезна, синя –
на самісінькому споді кишить зірками.
і чомусь подумалося про Бога-Сина,
хоч до цього не думалося роками.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-06 16:09:48
Переглядів сторінки твору 7577
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-06 16:30:41 ]
Цікаво читається, класне сказання пролюбов!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 20:46:55 ]
дякую, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-06 21:48:03 ]
може, "у вересневу куряву"? а початок рядка з легкістю узгодите. і в жовтні, буває, стоїть курява. але у Вашому рядку відчувається якась категоричність. "вересень - курява". може, це Середня Азія? у такому випадку це може бути. але лав-сторі... вона якась не їхня. "скучає"... воно зі словника. може, дійсно щось їхнє, азіатське?
загалом написано і для себе, і для читача.
не можу не подякувати. сучасні ритми та проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 20:48:13 ]
думку вашу вловив, пане Опанасе, дякую.
зараз ще не можу відсторнитися від тексту, згодом перегляну у світлі ваших порад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 10:08:27 ]
О, Татчин! О, Сергію! Буду тут кричати, бо так сприймаю, саме так! Я не перестаю захоплюватися і дивуватися. У тебе стільки непростої простоти. І простору. І краси, точності різьбленої, і кольору... Це просто неймовірно гарно!!! Дякую! Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 21:06:58 ]
о! яке перебільшення! (приємне))
простота - наше всьо, Любове. щиро дякую за добрі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 22:36:09 ]
та нічого я не перебільшую. це все правда.
Татчин - це клас!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 10:16:05 ]
класно і якось "по-новому"(с) :) Мені здається що сучасна украіньска поезія все більше нагадує американьску минулого століття. Щось суто класичне американське і тут відчувається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 21:07:49 ]
можливо й так, Юрію, можливо і є якісь паралелі. треба відсторонитись і глянути уважніше....
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 08:55:10 ]
навіть не думай нікуди відсторонюватись, чудові паралелі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 10:07:42 ]
так. американську.
мак-доналдсівська їжа красива на вигляд, практична в упаковці, але вона як зримо, так і чисто смаковому аспекті відрізняється від борщів тощо.
та їмо, коли зголодніємо за поезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 10:08:11 ]
за їжею, я хотів сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 13:41:47 ]
ну, я не думаю, що вірш на смак, як сублімована яловичина. втім, завжди ж є вибір. вибір - це святе.
смачного).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 14:14:56 ]
йшлось не вірш :]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 14:15:37 ]
не про вірш, а про американізацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 14:41:07 ]
шлях "від крапки до коми"... Виразний й символічний образ. І образ "Бога-Сина" тут теж все пояснює - "крапку" може ставити тільки Отець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 21:08:12 ]
щиро дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 19:37:06 ]
і насправді – це сильніше, ніж Данте й Беатріче...

...справжня реальність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-10-07 21:08:36 ]
дякую за добрі слова!)