ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 * * *
Ілюзія щастя. За обрієм – тиша
і сите марою життя.
Сумління нічного уїдлива миша
гризе червоточину дня.

Час потерпає - утіха печалі
наповнює згодою дні.
Яблунь осінніх солодкі коралі
вбирають ще сонця вогні.

Серце поета вишукує слово
осяяти тлінну любов,
вигнану Богом із райського лона
в розбурхану мрією кров.

2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-18 23:03:19
Переглядів сторінки твору 2810
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.281 / 5.25  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.859
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:29:52 ]
Мені ж уявляється "і тепле криваве життя", і інакше не виходить. Чому життя "тепле від крові", а не від любові до ближнього?
І наприкінці знову "кров". Це рима майстрів високого класу - любов/кров/знов, та все одно перша кров (та, що на початку) мене як читача повертає саме до таких вражень.
"Тепле від крові життя".
Війна у державі. Гинуть люди, а вам - тепле від крові життя.
Збентежений
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:59:37 ]
Дякую, Гарріо, за візит. Але ваші звинувачення не сприймаю. Подивіться період Майдану - скільки я написав віршів, не байдужих і криваво-болючих. Так що не варто робити упереджених висновків. Мене нема в чому докоряти, бо болить не менше вашого. Але: якщо жити однією лишень війною, то ніколи вона не полишить твого серця. У мене був період, після початку подій на сході, коли я зовсім нічого не писав і не друкував(три місяці), бо рахував, що аморально віршувати, коли кров, страждання, смерть. Тепер думаю трохи інакше, бо життя, як би не боліло, продовжується. Крім того, ви трохи, мабуть, не зрозуміли тих рядків. За обрієм тиша - війни нема, це вірш не про війну. Тепле від крові життя - у прямому фізіологічному сенсі(а не в сенсі кривавих ран) і переносному(як бажання жити, діяти, творити). А те, що рими "високого" класу, вибачте, не переймаюсь. Переймаюсь тим, що між римами і будь вони, ці рими, мільйони разів вжиті раніше і іншими поетами, це не забороняє мені їх використовувати. Ви ж не відмовляєтесь від традиційної їжі(картопля, хліб) тільки тому, що до вас її вживали сотні років(на екстранеординарне не поміняєте, еге ж?). Тому, Гарріо, не бентежтесь. У мене все гаразд із душею. Можливо, не гаразд із віршами, але це вже таке... не усім дається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 10:06:53 ]
Ви мене сплутали з прокурором. Я лише поділився враженнями.
З відчуттям непорозуміння,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:26:50 ]
Нічого. Гарріо. Як мовить молодість - проїхали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 10:45:43 ]
Шановний пане Олександре! Я теж часто стикаюся з ситуацією, коли не можу знайти відповідних слів чи образів на вираження бажаних емоцій і відчуттів. Так вийшло і з другим рядком у цьому Вашому вірші. Признаюся, у мене теж спочатку виникла така асоціація, як у пана Гарріо. Мабуть тому, що час зараз такий і все сприймається в першу чергу через призму сучасних політичних подій.
Мої варіанти: 1) !...і теплокровне (повнокровне) життя... 2) якщо хочеться зберегти тут слово "тепле", як виразник затишку і т.д.: і тепле пульсує життя...
Ну, це так - напрямок думки...
Натхнення!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:39:19 ]
Дякую, Галино. Дійсно час такий, але дата написання вірша - 2011р., із незначними поправками учорашнім числом. Мабуть, таки треба вважати на сьогодення. Тоді із вашої підказкою, може, такий варіант: жагою пульсує життя. Щиро ваш однодумець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 16:22:38 ]
Напрямок думки вловили :) Так знімаються небажані алюзії. Але варто ще помізкувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 19:14:46 ]
Галино, а чому так відчужено: Пане... Я думав, що ми уже перейшли цей офіціоз. Чи я помилявся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 12:52:18 ]
Справді, 2-й рядок наче з іншої опери...

Серце поета вишукує слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:38:29 ]
Дякую, Любо. Хоч у вас нема претензій до рим. А ті рими, як перевірка на непересічність. Але мені і пересічним бути пасує - в такому віці, з таким "багажом" гуманітарного розуміння слова, з такою скромною амбітністю(нічого не пропустив із свого позитивного негативу?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 16:18:59 ]
може, «сите безкровне життя»?
або «і світле небесне життя».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 19:11:02 ]
Дякую, Опанасе за участь. Тоді вже краще "і сите марою життя", бо ж ілюзія щастя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 19:55:33 ]
4й рядок цікавий, зокрема

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:49:23 ]
Дякую, Ліо. Зі сторони видніше.