ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Конкурси / Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Тема:
Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Опис:
• Голосування
• Рубаї
• Японська поезія Хайку
• Хокку і танка. Вільна тематика
• Іронічно-Еротичні хокку і танка
• Всі надіслані у цей розділ твори
Хокку, танка
Свій п'ятивірш японці називають "танка" (дослівно "коротка пісня"). Тривірш - поетична форма, що виділилась з п'ятивірша. І носить назву "хайку".
П'ятивіршем танка в європейців називається тому, що складається з п'яти ритмічних відрізків (колонів), які класично розташовані в такому порядку: 5-7-5-7-7 складів - усього 31 склад (японською мовою! Ми, напевно можемо дозволити собі складати трохи вільніше).
Перша частина "короткої пісні" (5-7-5) по-японськи називається "хокку" (дослівно "початкова фраза"), а друга частина (7-7) - "агеку" ("завершальна фраза").
В японській поетичній антології VIII ст. "Манйосю" зустрічається танка, початкову фразу якої склала одна людина, а завершальну - інша. Такий спосіб створення п'ятивіршів згодом набув широкої популярності і поступово тривірш-хокку став самостійною поетичною формою. Але відтінок незавершеності так і лишився притаманним цій формі, особливо у жанрі "хайку". В становленні останнього, набутті ним тих рис, які в основному характеризують цей жанр і сьогодні.
Рубаї
Знавці кажуть, що писати правильніше "рубої",і важливо дотримуватися правил римування "a-a-б-а" (рідше "а-а-а-а") і вибудовувати спекотливу експресію мудрості на рідні теми, але, обов'язково, світоглядно цілісні.
Рубаї́ — чотиривірш, як правило, філософського змісту.
Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, — одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному літуратурному середовищі (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хайям). Приклад рубаї Омара Хайяма у перекладі В. Мисика:
І юних, і старих — всіх поглинає час, …………а
І невеликий нам дається днів запас. …………..а
Ніщо не вічне тут: ми підемо так само, …холостий рядок
Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас. а
Різновид рубаї у казахській поезії називається ельон (одинадцятискладник з медіаною після шостого складу). Звертаються до вишуканої віршової форми рубаї й українські поети. Так, Д. Павличко у 1987 видав збірку «Рубаї»:
Мені згадають людські серця
Крихке й тоненьке серце олівця —
Зламати легко, застругати важче,
Списати неможливо до кінця.
Подеколи рубаї вживаються з редифом.
"Рубої (так звучить цей іменник перською, але всі звикли до того, що ми кажемо "рубаї") - бо вони нагадують у деяких перекладах рубання, писалися перською мовою, а в ній останнім словом у реченні завжди виступає дієслово майже з однаковими закінченнями - "і", коли про когось говориться без шани або панібратськи, "ід" - коли з повагою, "ан" - коли абстракто, "ам" - коли про себе, "ім" - коли про декількох осіб. Ось і вся інформація. Не наша ця культура, а східна, і припасовувати її до нашої не так просто..." Олександр Дяченко.
• Рубаї
• Японська поезія Хайку
• Хокку і танка. Вільна тематика
• Іронічно-Еротичні хокку і танка
• Всі надіслані у цей розділ твори
Хокку, танка
Свій п'ятивірш японці називають "танка" (дослівно "коротка пісня"). Тривірш - поетична форма, що виділилась з п'ятивірша. І носить назву "хайку".
П'ятивіршем танка в європейців називається тому, що складається з п'яти ритмічних відрізків (колонів), які класично розташовані в такому порядку: 5-7-5-7-7 складів - усього 31 склад (японською мовою! Ми, напевно можемо дозволити собі складати трохи вільніше).
Перша частина "короткої пісні" (5-7-5) по-японськи називається "хокку" (дослівно "початкова фраза"), а друга частина (7-7) - "агеку" ("завершальна фраза").
В японській поетичній антології VIII ст. "Манйосю" зустрічається танка, початкову фразу якої склала одна людина, а завершальну - інша. Такий спосіб створення п'ятивіршів згодом набув широкої популярності і поступово тривірш-хокку став самостійною поетичною формою. Але відтінок незавершеності так і лишився притаманним цій формі, особливо у жанрі "хайку". В становленні останнього, набутті ним тих рис, які в основному характеризують цей жанр і сьогодні.
Рубаї
Знавці кажуть, що писати правильніше "рубої",і важливо дотримуватися правил римування "a-a-б-а" (рідше "а-а-а-а") і вибудовувати спекотливу експресію мудрості на рідні теми, але, обов'язково, світоглядно цілісні.
Рубаї́ — чотиривірш, як правило, філософського змісту.
Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, — одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному літуратурному середовищі (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хайям). Приклад рубаї Омара Хайяма у перекладі В. Мисика:
І юних, і старих — всіх поглинає час, …………а
І невеликий нам дається днів запас. …………..а
Ніщо не вічне тут: ми підемо так само, …холостий рядок
Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас. а
Різновид рубаї у казахській поезії називається ельон (одинадцятискладник з медіаною після шостого складу). Звертаються до вишуканої віршової форми рубаї й українські поети. Так, Д. Павличко у 1987 видав збірку «Рубаї»:
Мені згадають людські серця
Крихке й тоненьке серце олівця —
Зламати легко, застругати важче,
Списати неможливо до кінця.
Подеколи рубаї вживаються з редифом.
"Рубої (так звучить цей іменник перською, але всі звикли до того, що ми кажемо "рубаї") - бо вони нагадують у деяких перекладах рубання, писалися перською мовою, а в ній останнім словом у реченні завжди виступає дієслово майже з однаковими закінченнями - "і", коли про когось говориться без шани або панібратськи, "ід" - коли з повагою, "ан" - коли абстракто, "ам" - коли про себе, "ім" - коли про декількох осіб. Ось і вся інформація. Не наша ця культура, а східна, і припасовувати її до нашої не так просто..." Олександр Дяченко.
Дата початку: 2008-01-23 13:44:38
Постійнодіючий
Результати голосування
Загальне голосування
Всього голосів: 12 | Проголосувати
|
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
Всього голосів: 8 | Проголосувати
|
Показати
Немає авторів на таку літеру.
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?